Омельченко Володимир Іванович
ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Володимир Іванович (07. 03. 1924, с. Лучин Корнин., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. — 11. 04. 1975, Запоріжжя) — поет, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1953). Член СПУ (1956). Закін. Київ. пед. інститут (1950). Під час нім. окупації в роки 2-ї світової війни очолив осередок Лучино-Гуляків. молодіж. підпіл. організації у рідному селі; 1944 — на фронті. Викладав укр. літературу в Івано-Фр. (1953–63) та Запоріз. (від 1963) пед. інститутах. Дебютував 1946 добіркою віршів у г. «Радянська Житомирщина». У перших творах — переважно рідна природа, життєві враження. Наскрізні теми поезії — війна і мирна праця: славив подвиги рад. воїнів, оспівував людей праці.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Голос серця. 1952; Прикарпатські весни. 1957; На всі літа. 1963; Живописець слова. 1968; Вогнетворці. 1972; Сонячні орбіти. 1975 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Мельник О. На підступах до пісенних джерел // Молодь України. 1957, 27 лип.;
- Ребро П. Любов на ненависть трикратно помножу... // Поезія. 1978. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
