Омельченко Марія Василівна

ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Марія Василівна (04. 08. 1874, слобода Бондарева Богучар. пов. Воронез. губ., Росія — 1946, Прага) — журналістка, видавець, громадська діячка. Дружина Г. Омельченка. Закін. С.-Пе­тербур. університет (1908). Учителювала на Кубані, обі­ймала посаду на­глядачки жін. прогімназії в м. Анапа (нині Краснодар. край, РФ, 1909–10), дир. Кубан. жін. вчител. семінарії (станиця Полтавська, 1915–17). Брала участь у рев. ви­ступах проти більшовиків, у роки воєн. дій 1918–20 була урядовцем мін-ва освіти уряду Кубані, ін­структором соц. опіки. Від 1920 жила в еміграції. Продовжила освіту в Карловому університеті (Пpага; зва­н­ня проф.). Часто ви­ступала з лекціями про істор. та культурні звʼязки між укр. та чеським народами, брала участь у громад. та наук. зі­бра­н­нях, пред­ставляючись українкою з Кубані. Голова Укр. жін. союзу в Чехо-Словач­чині (1926–27), почес. чл. Товариства кубан. письмен­ників та журналістів (1934), чл. 16-ти чеських та укр. т-в. Спільно з чоловіком заснувала видавництво «Чесько-Українсь­ка книга» (1928), разом із чешкою М. Грдлічковою — ж. «La Femme Slave» (1938). Спів­працювала з болгар. часописом «Женски гласъ» (видавали від 1902), з коломий. ж. «Жіноча доля» (1925–39), де публікувала роз­відки про громад. жін. рух у словʼян. народів — «Українські жіночі організації в Чехо­словач­чині» (1926, ч. 2), «Жіночий рух у Болгарії» (1927, ч. 1), жін. пита­н­ня — «Т. Масарик і його по­гляди на жіноче пита­н­ня» (там само, ч. 6), зна­йомила з діяльністю українок за кордоном — «Млада Липовецька та її “Ukraina”» (1932, ч. 11). Редагувала в часописі роз­діл «Зі словʼянського жіночого світу» (1935–36), «З чужого жіночого світу» (1937–39), пред­ставляючи ви­знач. жінок — чеську сенаторку Ф. Пламішкову, словацьких письмен­ницю О. Шольтесову та філософа К. Атанасіє­вич, ред. вид. «Нова сила» Б. Смолержову-Чапкову (1936) та ін. О. — дописувачка журналів «Нова хата», де опублікувала нарис про С. Русову, з якою неодноразово зу­стрічалася у Празі (1931, ч. 7/8), а також «Дзвони», де на­друковано її ст. «Англійський жіночий роман» (1933, ч. 11). На сторінках зх.-європ. періодики вміщували її матеріали про ві­домих укр. діячів, зокрема про О. Кобилянську в словен. часописі «Ženský svět» (1928, ч. 11; у цьому ж році ста­т­тю перед­руковано в болгар. «Женски гласъ» і югослав. «Ženský list»). Авторка роз­відок «Вибір фаху», «Соціальна опіка над молод­дю в ЧСР» (обидві — 1925), «Шкільницт­во на Кубані» (1927), «Česko-ukra­jiń­ske styky» (1928), моно­графії «Т. Г. Масарик» (1931), праці франц. мовою «Словʼянська жінка» (1934), один із роз­ділів якої був присвяч. українкам.

Завантажити статтю