Омельченко Тиміш Петрович

Визначення і загальна характеристика

ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Тиміш Петрович (21. 02. 1893, с. Вербки Хорол. пов. Полтав. губ., нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 06. 09. 1955, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — військовик, громадсько-політичний діяч. Підполковник Армії УНР. Закін. 1-у Тифліс. чол. гімназію (нині Тбілісі, 1913) та Тифліс. піхотне юнкер. училище (1915). Наприкінці 1915 пораненим потрапив у нім. полон. Перебував у таборі Найсе-Шлеськ, у травні 1917 переведений до українізов. табору Ганноверіш-Мюнден. Належав до Укр. військ. гуртка, що опікувався організацією укр. війська. 1918 взяв участь у створенні дивізії синьожупанників, увійшов до її штабу як ад’ю­тант з організац.-муштрової справи. Після розформування дивізії та приходу до влади гетьмана П. Скоропадського повернувся до рідного села, у вересні 1918 вступив до 32-го стрілец. Сум. полку в Полтаві. Учасник антигетьман. повстання. За часів Директорії — на різних посадах у Армії УНР: пом. нач. і начштабу 6-го Полтав. корпусу, начштабу Пд.-Сх. групи, від червня 1919 — пом. нач. військ.-топогр. частини, від липня того ж року — пом. нач. розвідув. відділу штабу Запороз. групи. У грудні 1919 інтернований польс. владою. Від лютого 1920 — молодший ад’ютант штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Наприкінці квітня того ж року направлений до укр. військ. місії у Варшаві. Був співроб. ж. «Табор». Від серпня 1920 — офіц. представник Гол. отамана УНР у Берліні; 1937–45 — голова Укр. нац. об’єдн. у Німеччині, водночас 1940–45 — відп. ред. його друк. органу г. «Український вісник». Підтримував контакти з Є. Коновальцем, однак із тактич. міркувань за його порадою не вступав до УВО і пізніше створ. ОУН. 1950 переїхав до Канади. Обраний першим заступник голови ген. управи Союзу бувших укр. вояків у Канаді. Автор спогаду «З історії Синіх Дивізій» // «Українська стрілецька громада в Канаді: 1928–1938» (Саскатун, 1938), проекту реорганізації Держ. центру УНР в екзилі (опубл. окремою брошурою), а також багатьох публікацій військ.-політ. тематики в укр. діаспор. періодиці. Похов. у брат. могилі з полковником О. Петлюрою, підполковником І. Липовецьким і сот­ником О. Савченком.

Завантажити статтю