ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Омелюсік Микола Степанович

ОМЕЛЮ́СІК Микола Степанович (псевд.: Шпак, Поліщук; 07. 05. 1889, с. Ставки, Полісся – 06. 08. 1970, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. гімназію в Житомирі, Михайлів. артилер. училище (1910). Під час 1-ї світової вій­ни – командир батареї, дивізіону на Пд.-Зх. фронті. Після Лютн. революції 1917 і створення УЦР брав участь в українізації військ. частин. Був пом. командира 1-го гармат. полку в Рівному, за Гетьманату 1918 – командир 11-ї гармат. бригади в Луцьку та 17-ї гармат. бригади. У травні 1919 разом із отаманом В. Оскілком сформував Волин. групу та 4-у Холм. дивізію; від червня того ж року – вартовий отаман штабу Волин. групи (командир генерал В. Петрів), що брала участь у боях на польс. і більшов. фронтах. Захворів на тиф, потрапив у полон до денікінців, лікувався у шпиталі в Криму. 1920 повернувся до Армії УНР. Після інтернування її частин у Польщі мешкав у таборі в Каліші. Закін. Укр. госп. академію у Подє­брадах (Чехо-Словаччина, 1926), мешкав і працював у м. Почаїв (нині Кременец. р-ну Терноп. обл.). Підтримував зв’язки із відділом Укр. центр. комітету в Луцьку. Під час 2-ї світової вій­ни разом із І. Литвиненком і В. Савченком увійшов до штабу «Поліської Січі» Тараса Бульби; 1943–44 – нач. оператив. відділу штабу УПА-Північ на Волині. На чолі загону УПА пробився в амер. зону окупації Німеччини. Після 1945 виїхав до Арґентини, звідти – до США, де очолював Братство вояків УПА. Автор спогадів «УПА на Волині в 1943 р.» // «Літопис УПА» (т. 1, Торонто, 1976).

Літ.: Вайда М. У Філядельфії помер ген. М. Омелюсік // Свобода. 1970, 4 листоп.; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007; A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigran­ci polityczni: Słownik biograficzny. Prze­myśl, 2009.

О. М. Колянчук

Рекомендована література

  1. Вайда М. У Філядельфії помер ген. М. Омелюсік // Свобода. 1970, 4 листоп.;Google Scholar
  2. Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;Google Scholar
  3. A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigran­ci polityczni: Słownik biograficzny. Prze­myśl, 2009.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Омелюсік Микола Степанович / О. М. Колянчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-75338. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

75338

Кількість переглядів цього року:

3

Схожі статті

Опока
Людина  |  Том 24 | 2022
М. В. Лазарович
Ханін
Людина  | 2023
О. С. Іщенко
Коцик
Людина  | 2023
А. І. Шушківський

Нагору