Омеляшко Ростислав Андрійович
ОМЕЛЯ́ШКО Ростислав Андрійович (18. 10. 1954, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — фольклорист, етнограф. Син А. Омеляшка. Заслужений працівник культури України (2010). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2016). Премія ім. Л. Танюка «За збереження історичної пам’яті» (2020). Закін. Київський університет (1977) та аспірантуру при ньому (1982). Учителював у с. Мар’янівка (нині Білоцерк. р-ну Київ. обл., 1977–82), де брав участь в пед. експерименті з муз.-естет. виховання школярів на базі інтеграції заг.-осв. школи і музичної, засн. І. Козловським, розробляв курс мистецтва для старших класів (за автор. програмою); від 1991 — у Мінчорнобилі України (від 1996 — Міністерство з питань надзвич. ситуацій); від 2007 — ініціатор створення та дир. Держ. наук. центру захисту культур. спадщини від техноген. катастроф (Київ), у складі якого 2011 утвор. Музей-архів нар. культури Укр. Полісся. Працював над питанням врятування й збереження культурно-істор. спадщини у зоні Чорнобил. катастрофи (від 1989); розробленням культурол. розділу Нац. програми мінімізації наслідків Чорнобил. катастрофи на 1993–95 і на період до 2000, залучив до її реалізації та скоординував роботу 14-ти твор. колективів, сформов. на базі профіл. інститутів НАНУ, ВНЗів, музеїв та громад. організацій України. Розробив методологію й методику врятування об’єктів та явищ культур. спадщини в умовах радіоактив. катастрофи. 1994–2021 керував комплекс. істор.-етногр. експедиціями до зони відчуження (1995–2005 з експедицією співпрацювала Л. Костенко), від 2001 — до ін. уражених р-нів Полісся та компакт. поселень переселенців. За участі О. обстежено 686 автент. поліс. сіл та 97 поселень переселенців, випущено 40 наук., наук.-популяр. та медіа видань, створ. 20 виставк. експозицій, зібрано унікал. музейно-архів. фонд, що забезпечує цілісне відтворення втраченого етнокультур. ареалу Полісся.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Структурні закономірності мови і слов’янський народнопісенний вірш (на українському мовно-пісенному матеріалі) // Слов’ян. літературознавство і фольклористика: Наук. зб. К., 1987. Вип. 16; Літературно-фольклорні взаємозв’язки ХІ–ХVІІІ ст. і розвиток народнопісенних віршових форм // Писемність Київ. Русі і становлення укр. літ-ри: Зб. наук. пр. К., 1988; Витоки шевченкового 14-складового вірша // РЛ. 1989. № 6; Дзвони Чорнобиля не змовкають // СВ. 1989, 10 серп. (співавт.); Концептуальні засади та організація врятування і збереження етнокультурної спадщини Полісся // Полісся: мова, культура, історія: Мат. міжнар. конф. К., 1996; Історико-етнографічні дослідження в зоні Чорнобильської катастрофи (науково-організаційні та методологічні аспекти) // Мат. до укр. етнології: Зб. наук. пр. К., 2003. Вип. 3(6); 25 років діяльності з врятування і збереження національної культурної спадщини в зоні Чорнобильської катастрофи: здобутки і перспективи // Дослідж. та збереження традиц. культури Полісся (1994–2014 рр.): здобутки й перспективи: Мат. міжнар. наук.-практ. конф. К., 2015.
Рекомендована література
- Мельник О. Ростислав Омеляшко — сучасний Яворницький // Укр. газ. 1999, 8 лип.;
- Дубинянська Я. «Усі казали: так, це треба, але хто?» // ДТ. 2007, 17 лют.;
- Ростислав Омеляшко: «У Чорнобильській зоні ще багато недосліджених сіл» / Інтерв’ю Л. Яновської // Уряд. кур’єр. 2010, 15 трав.;
- Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль. Розділ «Пам’ять знедолених: селяни і етнографи». К., 2018.