Онишкевич Мирослав Григорович
ОНИШКЕ́ВИЧ Мирослав Григорович (псевд.: Орест, Богдан, Олег, Білий; 26. 01. 1911, м. Угнів, нині Червоноград. р-ну Львів. обл. — 06. 07. 1950, Варшава) — учасник національно-визвольного руху. Брат Т. Онишкевича. Майор УПА (1946). Бронз. Хрест заслуги УПА (1945). Від 1928 навч. у тех. школі в м. Ковель (нині Волин. обл.). 1929 став чл. ОУН. Був організатором Юнацтва ОУН в Ковелі. 1931 заарешт. за націоналіст. діяльність і ув’язнений на 1 р. Після звільнення служив у польс. війську. 1933 апеляц. суд замінив поперед. вирок на 3 р. ув’язнення і О. повернули у тюрму. Остаточно звільнений 1935. Відтоді працював у різних установах Угнева і Львова. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 — учасник похід. груп ОУН(б), що діяли у центр. і сх. областях України. 1942–43 — військ. референт обл. проводу ОУН(б) у Львові. Від липня 1943 — заступник обл. командира Укр. нар. самооборони. Взяв активну участь у формуванні укр. військ. підрозділів на Львівщині. Від грудня 1943 — референт штабу і заст. командира Військ. округи «Буг» УПА–Захід. Відзначився у боях із німцями і польс. Армією Крайовою. 1945–47 — командир Військ. округи «Сян» і військ. референт Крайового проводу ОУН(б) на Закерзонні. Від осені 1947 нелегально мешкав на тер. Польщі. 2 березня 1948 заарешт. польс. Службою безпеки, 3 червня 1950 засудж. до розстрілу. 2000 в Угневі на будинку, де народилися брати Онишкевичі, встановлено мемор. дошку (скульптор П. Дзиндра).
Рекомендована література
- Содоль П. Українська повстанча армія 1943–49: Довід. Нью-Йорк, 1994;
- Мудрик-Мечник С. Шляхами підпілля революційної ОУН. Причинки до історії. Л., 1997.
Завантажити статтю
Людина 
