Онищенко Володимир Іванович

ОНИ́ЩЕНКО Володимир Іванович (28. 10. 1949, с. Стечанка Чорнобил. р-ну Київ. обл., нині зняте з обліку) — футболіст (нападник), тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1973), заслужений майстер спорту СРСР (1975). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2015, 2020). Закін. Київський інститут фізичної культури (1977) та ВШ тренерів у Москві (1989). Бронзовий призер 20-х (м. Мюнхен, Німеччина, 1972) і 21-х (м. Монреаль, Канада, 1976) Олімпійських ігор. Срібний призер чемпіонату Європи (Бельгія, 1972). Володар Суперкубка УЄФА та Кубка володарів кубків (обидва — 1975). Переможець (1972, 1974–75, 1977), срібний призер (1976, 1978) чемпіонату СРСР. Володар Кубка СРСР (1974, 1978). У єврокубках провів 32 гри, забив 12 голів; у чемпіонатах СРСР — 151 гру, 48 голів. Почав грати 1960 у дит. команді «Більшовик», від 1962 — вихованець школи «Динамо» (обидві — Київ). Виступав за команди «Динамо» (Київ, 1966–71, 1974–78) та «Зоря» (Ворошиловград, нині Луганськ, 1971–73). Член збірної команди СРСР (1972–77; 44 гри, 11 голів). Тренери — Г. Зонін, В. Лобановський. Працював тренером СДЮШОР «Динамо» (Київ, 1979–87), команди «Динамо» (м. Біла Церква Київ. обл., 1990–91); ст. тренером команд «Динамо-2» (1992–94, 1995–97, 1999–2006), «Динамо» (1995; обидві — Київ), «Металург» (Донецьк, 1997–98), молодіж. збірної команди України (1999–2002); радником селекцій. служби (2006–09), куратором дит.-юнац. футболу (2010–13) клубу «Динамо» (Київ), тренером збірної команди України (2013–18).

Завантажити статтю