О’Ніл Юджин-Ґладстон

О’НІЛ Юджин-Ґладстон (O’Neill Eugene Gladstone; 16. 10. 1888, м. Нью-Йорк, США — 27. 11. 1953, м. Бостон, шт. Массачусетс, США) — американський драматург. Нобелівська премія з літ-ри (1936), ін. численні нагороди, серед яких — Пулітцерів. премія (1920, 1922, 1928, 1957). Народився в сім’ї відомого амер. актора Джеймса О’Н. Початк. освіту, через постійні переїзди батьків, отримував у різних катол. школах-пансіонатах Америки. Навч. у Прінстон. університеті (шт. Нью-Джерсі, США, 1906–07). Змінив чимало професій: поштаря, менеджера комерц. компаній, золотошукача, матроса торг. судна, працівника-різнороба у порту тощо. 1912, після невдалої спроби самогубства, повернувся до Нью-Йорка, був хронікером г. «Нью-Лондон телеграф», де опублікував свої перші гуморист. вірші. У тому ж році захворів на сухоти, під час лікування у санаторії Гейлорд під впливом прочитаних ним книг драматург. класики захопився ідеєю зробити театр. кар’єру. Вступив до Гарвард. університету (шт. Массачусетс), де, зокрема, відвідував заняття з драматург. майстерності. Наслідком захоплення О’Н. театром став стрімкий розвиток його як драматурга. О’Н. — один із творців та реформаторів амер. драми 20 ст. Його внесок у її розвиток полягає, насамперед, у тому, що сентиментально-салонним, розрахованим на комерц. успіх, він протиставив драми, що порушували злободенні проблеми життя пересіч. представника сучасного йому амер. суспільства з його духов. та соц. запитами. Специфіку драматург. техніки О’Н. характеризує її спів­звучність із принципами театр. реалізму, експресіонізму, натуралізму, поетикою європ. «нової дра­ми», підкресленою увагою до психоаналіт. теорій З. Фройда та К.-Ґ. Юнґа. Поетика його драм поєднує в собі експресивність і жорстку конкретику, символіку, алегорію й гротеск, поглиблену увагу до психол. та соц. ідентифікації людської особистості. Психоаналіт. аспект проблематики драматургії О’Н. критики пояснюють обставинами його особистого життя — нервовими розладами через невдалі шлюби, смерть батька, матері й старшого брата, неспроможністю налагодити стосунки із влас. дітьми. Драматург. творчість О’Н. умовно поділяють на 3 періоди. Початковий охоп­лює 1914–20. Його перша зб. «Thrist» («Спрага [та інші одноактові п’єси]», 1914) не мала успіху, як і перші його драматург. спроби. Літ. успіх письменник здобув прем’єрою п’єси «Bound East for Cardiff» («Курс на Схід, до Кардіффу»), що й поклала початок новому амер. театру. У 2-й пол. 1910-х рр. драматург написав п’єси «Before Breakfast» («Перед сніданком», 1916), «In the Zone» («У зоні», 1917), «Where the Cross is Made» («Там, де поставлено хрест»), «Beyond the Horizon» («За обрієм»), «The Long Voyage Home» («Довгий шлях додому»), «The Moon of the Caribbees» («Карибський місяць»; усі — 1918). Другий період творчості — 1920 — серед. 1930-х рр., поряд з продовженням традиц. тематики, ознаменований поглибленням її соц. акцентованості, простежуваної як у віддаленій істор. ретроперспективі, так і в її сучас. інтерпретаціях: «The Emperor Jones» («Імператор Джонс»), «Anna Christie» («Анна Крісті»; обидві — 1920), «The Hairy Аре» («Кошлата мавпа», 1922), «All God’s Children Got Wings» («Усім дітям Божим дано крила», 1923), «Marco millions» («Марко-мільйонник», 1925), «The Great God Brown» («Великий бог Браун»), «Lazarus Laughed» («Лазар сміявся»; обидві — 1926), «Strange Interlude» («Дивна інтерлюдія», 1927), «Mour­ning Becomes Electra» («Траур личить Електрі», 1929). У цей час з’явилася й одна з найвідоміших його п’єс — «The Desire under the Elms» («Любов під в’язами», 1924), в якій драматург досліджує приховані імпульси людської поведінки та руйнів. вплив на неї соц. середовища. В остан. період творчості драматург написав п’єси, які вважав найкращими своїми творами, — «The Iceman Cometh» («Продавець льоду гряде», 1939; філос. притча про жорстоку реальність та рятівну мрію) та «Long Day’s Journey into Night» («Довга подорож у ніч», 1941; трагедія сімей. стосунків родини, що має виразний автобіогр. підтекст), а також «A Touch of the Poet» («Душа поета», 1940), «A Moon for the Mis­begotten» («Місяць для знедолених», 1943; усі — Нью-Йорк). У 1943 через ураження нервової системи О’Н. повністю втратив праце­здатність. За словами учня й послідовника його драматург. традицій Т. Вільямса, він «дав життя американському театру і помер для нього». Окремі твори О’Н. українською мовою переклали В. Довжик, В. Гуменюк.

Рекомендована література

1. Юджин О’Нил: Биобиблиогр. указ. Москва, 1982;
   Google Scholar Internet
2. Фарина У. Юджин Гладстон О’Ніл в Україні: «пререцепція» // Мандрівець. 2011. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю