Онкович Дмитро Юліанович

ОНКО́ВИЧ Дмитро Юліанович (27. 12. 1934, с. Турчинці Сатанів. р-ну Кам’янець-Поділ. обл., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 20. 09. 2011, Київ) — поет. Чоловік Г. Онкович. Член НСПУ (1977). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1964). Працював у Києві: кор., ред. РАТАУ (1964–66); ред., ст. ред. видавництва «Молодь» (1966–73); завідувач відділу преси Укр. товариства дружби і культур. зв’язків із зарубіж. країнами (1973–78); ст. ред. ж. «Всесвіт» (1978–90); ред. ж. «Вітчизна» (1990–93); відп. секр., літ. ред. ж. «Дивослово» (від 1993). Друкувати вірші в газетах почав 1957, у респ. періодиці дебютував поемою «Біла голова» («Дніпро», 1964, № 2). У творчості переважає тема села. Окремі вірші зі зб. для дітей «Зелені гуси» (К., 1991) вміщено в читанках та навч. посібниках з української мови. Низку творів О. перекладено рос., білорус., польс., угор. та іспан. мовами.

Тв.: Голуби. 1966; Зимові яблука. 1969; Межа. 1971; Толока. 1975; Біла конюшина. 1981; Пам’ять. 1983; Поезії. 1984; Леміш до сонця. 1991; Совість. 2011 (усі — Київ).

Літ.: Рильський М. Доброго ростите поета // За рад. кадри. 1964, 9 берез.; Вишеславський Л. Справжній вітамін поезії // Дніпро. 1970. № 3; Воронько П. Правда пам’яті // Онкович Д. Пам’ять: Поема. К., 1983.

В. В. Біленко

Основні твори

Голуби. 1966; Зимові яблука. 1969; Межа. 1971; Толока. 1975; Біла конюшина. 1981; Пам’ять. 1983; Поезії. 1984; Леміш до сонця. 1991; Совість. 2011 (усі – Київ).