Кожин Микола Олександрович
КО́ЖИН Микола Олександрович (10(22). 01. 1853, с. Кузьминці Тамбов. губ, нині Липец. обл., РФ — серед. 1980-х рр., Ленінград, нині С.-Петербург) — мистецтвознавець. Доктор істор. та мистецтвознав. н. (1938, без захисту дис.), професор (1938). У Петрограді (нині С.-Петербург) закін. юрид. та істор.-філол. факультети Університету (1919; залиш. для підготовки до професор. звання, 1922 захистив магістер. дис.), Рос. університет історії мистецтв. Викладав у ньому до 1931, водночас у школах (1915–27). Від 1931 — у Москві: у Держ. істор. музеї: 1934–36 — в. о. дир., 1936–38 — проф. музею «Новодівичий монастир»; 1938–41 — професор кафедри заг. історії Крим. пед. інституту (Сімферополь); 1941–43 — професор кафедри історії Орєхово-Зуєв. учител. інституту (Моск. обл.); 1943–48 — професор кафедри заг. мистецтвознавства Моск. університету; в НДІ теорії та історії образотвор. мистецтв АМ СРСР: 1948–49 — керівник сектору історії мистецтва слов’ян. народів, ст. н. с. відділу історії зарубіж. країн; водночас 1945–51 — професор кафедри мистецтвознавства Моск. пед. інституту; у Львові: в Інституті сусп. наук АН УРСР: 1951–55 — завідувач відділу мистецтвознавства; за сумісн. в Укр. полігр. інституті: від 1952 — професор кафедри оформлення та ілюстрації книги, 1955–57 — завідувач кафедри оформлення друк. продукції, 1958–60 — викладач заоч. ф-ту. Брав участь у створенні Всерос. товариства охорони пам’яток.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Народный лубок второй половины XIX в. и современный. Ленинград, 1929 (співавтор); Архитектура средневековья. Москва, 1940 (співавтор); Очерки искусства западноевропейского средневековья. Москва, 1944; Украинское искусство XIV — нач. XX в. Л., 1958; Искусство русской рукописной книги XVIII–XIX вв. // Пробл. рукопис. и печат. книги. Москва, 1976.
Рекомендована література
- Творческий путь профессора Н. А. Кожина: Биобиблиогр. указ. Москва, 1950;
- Мельников О. В. Українська академія друкарства: Істор.-біогр. довід. 1930–2010. Л., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
