ОНУ́ФРІЄВ Владислав Петрович (16. 04. 1925, с. Олексiївка, нині Скадов. р-ну Херсон. обл. — 16. 12. 1998, Київ) — фахівець у галузі ветеринарної вiрусології. Доктор біо­логічних наук (1970), професор (1972), член-кореспондент УААН (1991), Рос. академії с.-г. наук (1975). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закiн. Харкiв. зоовет. ін­ститут (1951). Працював вет. лікарем. Від 1959 — старший науковий спів­робітник Укр. НДI екс­перим. ветери­нарiї (Харків); 1961–63 — директор Таджиц. н.-д. вет. ін­ституту (Душанбе); 1963–81 — Всесоюз. н.-д. ящур. ін­ституту (м. Владимир, РФ). Від 1981 — у Нац. аграр. університеті (Київ): 1984–95 — завідувач кафедри мiкробiологiї та вi­русологiї. Ви­вчав вірус ящура, роз­робляв методи діагностики, профілактики, удосконале­н­ня протиепізоот. засобів боротьби з цією хворобою с.-г. тварин на тер. СРСР, зокрема й в Україні, а також способи виготовле­н­ня вакцин, імун. сироваток та діагностикумів, що під­вищили ефективність протиепізоотич. заходів. Упровадже­н­ня цих роз­робок у практику сприяло ліквідації епізоотології ящуру 1971, що тривалий час завдавав тварин­ництву величез. збитків.