ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Ончул Петро Єпіфанович

О́НЧУЛ Петро Єпіфанович (30. 12. 1936, с. Коритне, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл.) – співак (баритон), педагог. Професор (1995). Народний артист УРСР (1980). Орден «За заслуги» 3-го (2007) та 2-го (2012) ступ. Закін. Львів. консерваторію (1966; кл. П. Кармалюка). Відтоді – соліст Донец. театру опери та балету (до 1998). Водночас від 1987 викладав у Донец. муз. академії. У концерт. репертуарі – романси М. Лисенка, П. Чайковського, С. Рахманінова, «Ой, зелена Буковино» М. Колесси, «Ой, ти, дів­чино, – з горіха зерня» А. Кос-Анатольського, «Пісня про рушник» П. Майбороди, «Марічка» С. Сабадаша, «Черемшина» В. Михайлюка, оперні арії, обробки укр., рос., молд. та румун. нар. пісень; укр. нар. пісні «Повій, вітре, на Вкраїну», «Дивлюсь я на небо», «Чом, чом, чом, земле моя?» в обробці А. Кушніренка. Гастролював у США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Бельгії, Польщі, Румунії та ін.

Партії: Микола, Остап («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микита («Ярослав Мудрий» Ю. Мейтуса), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Томський («Пікова дама» П. Чайковського), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), Ріґолетто, Жермон, Амонасро («Ріґолетто», «Травіата», «Аїда» Дж. Верді), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Митька («Тихий Дон» І. Дзержинського).

Літ.: Овчаренко Л. Музика його душі // Рад. Донеччина. 1976, 16 трав.; Селезінка В. Щаслива доля співака з Буковини // Рад. Буковина. 1980, 10 жовт.; Соболева Т. Певец большого чувства // Донбасс. 1981. № 1; Кушніренко А., Залуцький О., Вишпінська Я. Історія музичної культури й освіти Буковини. Чц., 2011.

Б. М. Фільц

Основні партії

Микола, Остап («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микита («Ярослав Мудрий» Ю. Мейтуса), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Томський («Пікова дама» П. Чайковського), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), Ріґолетто, Жермон, Амонасро («Ріґолетто», «Травіата», «Аїда» Дж. Верді), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Митька («Тихий Дон» І. Дзержинського).

Рекомендована література

  1. Овчаренко Л. Музика його душі // Рад. Донеччина. 1976, 16 трав.;Google Scholar
  2. Селезінка В. Щаслива доля співака з Буковини // Рад. Буковина. 1980, 10 жовт.;Google Scholar
  3. Соболева Т. Певец большого чувства // Донбасс. 1981. № 1;Google Scholar
  4. Кушніренко А., Залуцький О., Вишпінська Я. Історія музичної культури й освіти Буковини. Чц., 2011.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Ончул Петро Єпіфанович / Б. М. Фільц // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-75500

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

2022

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

75500

Кількість переглядів цього року:

10

Схожі статті

Кіцманський історичний музей
Музеї  | Том 13 | 2013
Г. О. Дмитрюк
Михайлова
Людина  |  Том 20 | 2018
Б. П. Гнидь
Віхерко
Людина  |  Том 4 | 2005
І. Д. Гамкало

Нагору