Ончул Петро Єпіфанович
О́НЧУЛ Петро Єпіфанович (30. 12. 1936, с. Коритне, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл.) — співак (баритон), педагог. Професор (1995). Народний артист УРСР (1980). Орден «За заслуги» 3-го (2007) та 2-го (2012) ступ. Закін. Львів. консерваторію (1966; кл. П. Кармалюка). Відтоді — соліст Донец. театру опери та балету (до 1998). Водночас від 1987 викладав у Донец. муз. академії. У концерт. репертуарі — романси М. Лисенка, П. Чайковського, С. Рахманінова, «Ой, зелена Буковино» М. Колесси, «Ой, ти, дівчино, — з горіха зерня» А. Кос-Анатольського, «Пісня про рушник» П. Майбороди, «Марічка» С. Сабадаша, «Черемшина» В. Михайлюка, оперні арії, обробки укр., рос., молд. та румун. нар. пісень; українські народні пісні «Повій, вітре, на Вкраїну», «Дивлюсь я на небо», «Чом, чом, чом, земле моя?» в обробці А. Кушніренка. Гастролював у США, Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Бельгії, Польщі, Румунії та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Микола, Остап («Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Микита («Ярослав Мудрий» Ю. Мейтуса), Ігор («Князь Ігор» О. Бородіна), Томський («Пікова дама» П. Чайковського), Алеко (однойм. опера С. Рахманінова), Ріґолетто, Жермон, Амонасро («Ріґолетто», «Травіата», «Аїда» Дж. Верді), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Митька («Тихий Дон» І. Дзержинського).
Рекомендована література
- Овчаренко Л. Музика його душі // Рад. Донеччина. 1976, 16 трав.;
- Селезінка В. Щаслива доля співака з Буковини // Рад. Буковина. 1980, 10 жовт.;
- Соболева Т. Певец большого чувства // Донбасс. 1981. № 1;
- Кушніренко А., Залуцький О., Вишпінська Я. Історія музичної культури й освіти Буковини. Чц., 2011.
Завантажити статтю
Людина 
