Опанасюк Олексій Євменович

ОПАНАСЮ́К Олексій Євменович (псевд. — Лесь Дубрівка; 29. 03. 1936, с. Дубрівка Брусилів. р-ну Київ. обл., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. — 03. 06. 2011, Житомир) — прозаїк, публіцист, есе­їст. Член НСПУ (1971). Заслужений працівник культури України (2001). Премія ім. І. Огієнка (1997). Закін. ВПШ у Києві (1963). Працював у колго­спі, зав. клубу в рідному селі, пере­бував на комсомол. та журналіст. роботах. Від 1964 — у Житомирі: редагував рай. г. «Зоря комунізму» та обл. г. «Комсомольська зірка» (1965–69), очолював редакц.-видавн. від­діл облполі­графвидаву (1969–79), обл. організацію НСПУ (1980–2004), водночас від 1993 — гол. ред. ж. «Косень». Заст. голови Всеукр. товариства І. Огієнка (за­провадив від 1994 премію його імені). Ініціював проведе­н­ня Всеукр. літ.-мист. свята «Романівська весна» в музеї-садибі Рильських у с. Романівка (Попільнян., нині Житомир. р-ну). Художня творчість письмен­ника тяжіє до новелістики й базується на докум. матеріалах. Чимало місця в ній О. від­водить темам 2-ї світової вій­ни, голодомору 1932–33, ре­пресіям 1937 та післявоєн. рокам на Житомирщині. Окреме місце в публіцистиці О. за­ймають стат­ті з літ. крає­­знавства Житомирщини, пере­бува­н­ня видат. митців на поліс. землі. Есе «Трійця з пере­дпі­л­ля Києва» (1999) присвяч. жит­тєвим та мист. шляхам І. Огієнка, М. Рильського та Б. Тена, у кн. «Чи затишно пані провінції в Житомирі?» (2000; обидві — Житомир) зі­брано публіцистику автора різних років.