Опаренко Петро Гнатович
ОПА́РЕНКО Петро Гнатович (21. 12. 1882, містечко Мошни Черкас. пов. Київ. губ., нині село Черкас. р-ну Черкас. обл. — 05. 03. 1970, м. Бриджпорт, шт. Коннектикут, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — військовик, освітній і церковний діяч, письменник. Батько М. Опаренка. Закін. міську школу в Києві, де й працював від 1904 службовцем Селян. банку. На поч. 1-ї світової війни мобілізов. до рос. армії. Від січня 1918 працював бухгалтером в апараті УЦР, діловодом навч. відділу Гол. шкіл. управи Військ. мін-ва у Києві. В Українській Державі — старшина штабу Сердюц. дивізії, штабу військ. коменданта Києва, 2-й пом. нач. відділу Гол. управи ВНЗів Військ. мін-ва; за Директорії УНР — 2-й пом. нач. навч. відділу Гол. шкіл. управи Військ. мін-ва. 17 травня1919 у Луцьку потрапив у польс. полон. Після звільнення 21 вересня того ж року повернувся в Армію УНР, признач. пом. нач. 2-ї частини відділу навч. військ Гол. упр. Генштабу. 1920 — секр. Міністра військ. справ УНР В. Сальського. Мав військ. звання адм. хорунжого. Від кін. листопада 1920 мешкав у таборі для інтернов. укр. вояків у м. Каліш (нині Великопольс. воєводства, Польща). Викладав у табір. гімназії ім. Т. Шевченка, провадив культ.-осв. діяльність у Братстві св. Кирила і Методія та літ.-артист. товаристві «Веселка». 1923 виїхав до Чехо-Словаччини. Працював педагогом, брав участь в укр. громад.-просвітн. житті. Урядом УНР підвищений у військ. званні до адм. підполковника, відзнач. Хрестом С. Петлюри. Наприкінці 2-ї світової війни переїхав до Німеччини, звідки 1948 емігрував до США. Рукопоклад. на священника УПЦ, служив у різних парафіях і монастирях, отримав сан архімандрита. 1959 признач. настоятелем Свято-Троїц. храму в Бриджпорті. 1965 на особисте прохання через стан здоров’я звільнений консисторією УПЦ в США з цієї посади. Автор оповідань «Надії старого справдилися» («Веселка», ч. 2), «Тяжка доля» («Український сурмач», № 2; обидва — Каліш, 1922) та ін., кн. «Суд божий: нариси, оповідання, легенди» (Буенос–Айрес; Бріджпорт, 1962).
Додаткові відомості
- Державний архів
- Národní archiv. Ruské a ukrajinské emigrantské spolky a organizace v ČSR, Praha, Poděbrady. Ukrajinský hromadský komitét v ČSR se sídlem v Praze. 489. 4301–1600. 167.
Рекомендована література
- Єфимович В. Початки українського військового шкільництва в 1917–1918 рр. // Літопис Червоної Калини. 1937. Ч. 12;
- о. Архимандрит Петро Опаренко // Свобода. 1970, 26 берез.;
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). К., 2007.
Завантажити статтю
Людина 
