Кожокар Георгій Фокович
КОЖОКА́Р Георгій Фокович (08. 04. 1959, с. Сату-Ноу, нині Молдова) — живописець. Заслужений майстер народної творчості України (2009). Член НСМНМУ (1990). Працював у Запоріжжі художником-оформлювачем на виробництві (1981–92); відтоді — на творчій роботі. Учасник обласних, всеукраїнських і міжнародних художніх виставок від 1990-х рр. Персон. — у Запоріжжі (2008). Створює темат. картини на козац. тематику у реаліст. манері з елементами наїву в стилі нар. картини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Запорожці» (1955), «Козача варта», «На острові Хортиця» (обидва — 1986), «Доля бандуриста», «У полоні» (обидва — 1987), «Козаки», «На галявині» (обидва — 1988), «Похід Святослава», «Тарас Бульба» (обидва — 1989), «Похід Б. Хмельницького» (1991), «Козацька рада» (1992), «Прости, земле» (2002), «У дорозі», «Молода Україна», «Закохані» (усі — 2003), «У шинкарки», «Пісня запорозьких козаків», «Прощання» (усі — 2004), «На обійсті», «Розвідники» (обидва — 2005), «Козацькі роздуми» (2008), «З ярмарку» (2009), «Запорожці радяться» (2010).
Рекомендована література
- Народне мистецтво Запоріжжя: Альбом. З., 2001;
- Латанський С. Кожокар Георгій // Нар. мистецтво. 2006. № 1–2.