Оп-Арт
ОП-А́РТ (від англ. optical art — оптичне мистецтво) — напрям періоду модернізму та стильова тенденція у світовому живописі й графіці 20–21 ст., різновид геометричного абстракціонізму та неоконструктивізму, головною рисою якого є створення оптичних ілюзій. Базується на наук. дослідж. в галузі психології та візуал. перцепції, де діють закономірності побудови ціліс. (ґештальт) образу, незалежного від соціокультур. змісту (рефлекторно, як реакція руки на опік). Завдання О.-а. — створити зорову протидію та ввести в оману так, щоб індивід. досвід вирішував протиріччя інтерактивно. Напрям продовжує раціоналіст. лінію техніцизму й конкрет. (абстракт.) мистецтва, яку послідовно позбавляли сюжету, чуттєвості та впізнаваності реал. зображень. Зіставлення перцепт. та фіз. іміджів викликає розмаїття непев., візуально рухомих артоб’єктів, що вібрують, переважно без назв, а подекуди присвяч. явищам, що неможливо спостерігати безпосередньо (астрономічним, фізичним тощо). На поч. 20 ст. художні оптичні ілюзії створювали представники геом. абстракціонізму школи Баугаузу, М.-К. Ешер, П. Мондріан, О. Родченко та ін. Найбільшої популярності О.-а. набув у серед. 20 ст. завдяки послідовним розробкам В. Вазареллі, розголосу після його нью-йорк. виставки «Чуттєве око» (1965). Відомі також роботи Б. Райлі, Я. Агами, Е. Матоса, Р. Анушкевича та ін., які подекуди розширили О.-а. до створення простор. і кінет. конструкцій. В укр. митців також є роботи того періоду, познач. рисами О.-а. Так, Ф. Юр’єв у 1940–60-х рр. (в умовах андеґраунду) створив власну систему колорист. співставлень, що призводили до певних оптич. ілюзій. Таким чином він передавав глибинні трансцендентні поняття релігії, історії тощо. Складну філос. систему, позначену математично вивіреними кольор. зіставленнями, розробив В. Ламах у кн. «Схеми», яку творив усе життя (1925–78). Мерехтіння тонких візуал. вібрацій в оптич. композиціях киянина Г. Фенерлі своєрідно ілюструє його захоплення містикою, езотерикою, хімією й філософією (кн. «Кротоно сумус» та ін.). У сучас. мистецтві здобутки О.-а. знаходять подал. розвиток у серії картин А. Криволапа, О. Клименка, І. Павельчук, С. Рябченка та ін. З часом ареал впливу О.-а. у світі розповсюдився у сферах моди, дизайну, вулич. світл. атракціонах тощо.
Рекомендована література
- Юрьев Ф. Музыка света. К., 1971;
- Ложкина А. Валерій Ламах і його схеми // Art Ukraine. 2010, 21 верес.;
- Щербак Ю. Всередині часу. К., 2013;
- Павельчук Іва. Художні моделі абстрактного живопису в Україні 1980–2000. К., 2013;
- Od Picassa i Dalego do Warhola i Banksy’ego. Krakow, 2022.