Оп-Арт

ОП-А́РТ (від англ. optical art — оптичне мистецтво) — напрям періоду модернізму та стильова тенденція у світовому живописі й графіці 20–21 ст., різновид геометричного абстракціонізму та неокон­структивізму, головною рисою якого є створе­н­ня оптичних ілюзій. Базується на наук. дослідж. в галузі психології та візуал. перцепції, де діють закономірності побудови ціліс. (ґештальт) образу, незалежного від соціокультур. змісту (рефлекторно, як реакція руки на опік). Зав­да­н­ня О.-а. — створити зорову протидію та ввести в оману так, щоб індивід. досвід вирішував протиріч­чя інтер­активно. Напрям продовжує раціоналіст. лінію техніцизму й конкрет. (абстракт.) мистецтва, яку послідовно по­збавляли сюжету, чут­тєвості та впі­знаваності реал. зображень. Зі­ставле­н­ня перцепт. та фіз. іміджів викликає роз­маї­т­тя непев., візуально рухомих артобʼєктів, що вібрують, пере­важно без назв, а подекуди присвяч. явищам, що неможливо спо­стерігати без­посередньо (астрономічним, фізичним тощо). На поч. 20 ст. художні оптичні ілюзії створювали пред­ставники геом. абстракціонізму школи Баугаузу, М.-К. Ешер, П. Мондріан, О. Родченко та ін. Найбільшої популярності О.-а. набув у серед. 20 ст. завдяки послідовним роз­робкам В. Вазарел­лі, роз­голосу після його нью-йорк. ви­ставки «Чут­тєве око» (1965). Ві­домі також роботи Б. Райлі, Я. Агами, Е. Матоса, Р. Анушкевича та ін., які подекуди роз­ширили О.-а. до створе­н­ня простор. і кінет. кон­струкцій. В укр. митців також є роботи того періоду, по­знач. рисами О.-а. Так, Ф. Юрʼєв у 1940–60-х рр. (в умовах андеґраунду) створив власну систему колорист. спів­ставлень, що призводили до певних оптич. ілюзій. Таким чином він пере­давав глибин­ні транс­цендентні поня­т­тя релігії, історії тощо. Складну філос. систему, по­значену математично вивіреними кольор. зі­ставле­н­нями, роз­робив В. Ламах у кн. «Схеми», яку творив усе життя (1925–78). Мерехті­н­ня тонких візуал. вібрацій в оптич. композиціях киянина Г. Фенерлі своєрідно ілюструє його захопле­н­ня містикою, езотерикою, хімією й філософією (кн. «Кротоно сумус» та ін.). У сучас. мистецтві здобутки О.-а. знаходять подал. роз­виток у серії картин А. Криволапа, О. Клименка, І. Павельчук, С. Рябченка та ін. З часом ареал впливу О.-а. у світі роз­по­всюдився у сферах моди, дизайну, вулич. світл. атракціонах тощо.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю