Опенховський Федір Мечиславович
Визначення і загальна характеристика
ОПЕНХО́ВСЬКИЙ Федір Мечиславович (29. 05. 1853, Поділ. губ. — 01. 01. 1914, Берлін, похов. у с. Файславіце, нині Люблін. воєводства, Польща) — лікар-терапевт. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1876). Працював лікарем. Від 1879 удосконалював знання у клініках Європи (Страсбурґ, Париж, Відень, Берлін, Лондон). 1884 захистив дис. «Ein Beitrag zur Lehre von der Herznervenendigungen» («До вчення про закінчення серцевих нервів») і здобув ступ. д-ра медицини. Від 1891 — екстраординар., від 1895 — ординар. проф., від 1897 — директор шпитал. клініки, 1903–14 — завідувач кафедри факультет. хірургії Харків. університету. Наукові дослідження присвяч. клін. фізіології, фармакології, експерим. патології. Першим у Харкові поставив діагноз стенозу правої коронар. артерії за життя хворого. 1909 на з’їзді рос. терапевтів у Москві виступив з доповіддю «К диагностике локализации круглой язвы желудка», в якій довів зв’язок між локалізацією виразки шлунка і локалізацією больових точок біля хребта (симптом Опенховського).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Действие хризофановой кислоты при псориазе // Протоколы киев. врачей. 1880. Вып. 1; Легочный абсцесс, пнеймотомия, выздоровление // Врач. 1888. № 38; Хондросаркома переднего средостения // Там само. 1889. № 50; К патологии крови при брюшном тифе и волокнистом воспалении легких // Там само. 1897. № 30; К диагностике локализации язвы желудка. Москва, 1910.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
