Операції спецслужб

ОПЕРА́ЦІЇ СПЕЦ­СЛУ́ЖБ — узгоджені за місцем, часом і зав­да­н­ням таємні операції роз­відки та контр­розвідки певних держав. О. с. широко практикують від 1920-х рр., зокрема спец­служби Рад. Росії провели кілька високоефектив. таєм. операцій для зміцне­н­ня влади більшовиків, серед них — «Синдикат» і «Синдикат-2», спрямов. проти біло­емі­грант. організації «Народний союз захисту Вітчизни та свободи» (НСЗВС), яку очолював Б. Савінков (внаслі­док цих дій НСЗВС роз­пався, а Б. Савінков був заарешт.). Два інші активні емі­грант. угрупова­н­ня — «Вища монархічна рада» і «Російський загальновійськовий союз» (з центрами від­повід­но у Берліні та Парижі) — істотно де­стабілізовано у результаті проведе­н­ня рад. спец­службами операції «Трест». У роки 2-ї світової вій­ни 1939–45 операц. діяльність спец­служб була спрямована насамперед на на­да­н­ня допомоги військ. командуван­ню своїх країн чи союзників у проведен­ні бо­йових операцій. Так, улітку 1941 британ. спец­служби, ефективно по­єд­нуючи можливості агентур., повітр. та радіорозвідок, створили своєму військ.-мор. командуван­ню сприятливі умови для знище­н­ня нім. ескадри на чолі з лінкором «Бісмарк». Таким чином вдалося зі­рвати намір нім. командува­н­ня домогтися домінува­н­ня своїх мор. сил на торг. шляхах в Атлантиці. Ін. ві­дома операція британ. спец­служб, здійснена 1942–43, мала назву «Мincemeat» («Начинка»). Побл. берегів Іспанії спец­служби імітували ката­строфу над морем британ. військ. літака звʼязку, на борту якого спец­курʼєр до­ставляв чергові директиви військам у Пн. Африці. Завдяки проведеній серії оператив. заходів британці домоглися, щоб інформація про ката­строфу стала у першу чергу на­дба­н­ням нім. роз­відки, у роз­поряджен­ні якої опинилися винесені на берег фрагменти літака, труп офіцера звʼязку і документи. За результатами кількох екс­пертиз нім. роз­відка ви­знала правдивість ката­строфи і важливість отриманих документів і особливо ви­окремила приват. лист заст. нач. британ. ген­штабу, який у завуальов. формі пові­домляв своєму другові, командувачу британ. армії у Тунісі, про майбутню висадку десанту на узбереж­жі Італії, у р-ні, від­даленому від о-ва Сицилія. Нім. командува­н­ня врахувало рекомендації своїх спец­служб і максимально послабило сицилій. напрямок, де британ. війська згодом висадилися без сер­йозних втрат. Найбільш тривалу операцію у роки 2-ї світової вій­ни провели рад. спец­служби у боротьбі з нім. роз­відкою і контр­розвідкою під кодовою на­звою «Монастир–Курʼєри–Березіно» (1941 — травень 1945). Рад. роз­відникам вдалося проникнути до агентур. мережі абверу, що діяла на тер. СРСР. Для виявле­н­ня намірів нім. роз­відки було вига­дано пронім. антирад. організацію «Престол», що шукала контактів з нім. верхов. командува­н­ням. До її керівництва залучено авторитетного в емі­грант. колах колиш. предводителя дворянства м. Нижній Новгород (Росія). Рад. спец­служби організували від­правле­н­ня курʼєра цієї організації на окупов. німцями територію. Абвер ретельно пере­вірив посланця, завербував його і після спец. навч. від­правив до Москви. Рад. спец­служби провели низку оператив. комбінацій і пере­конали против­ника, що «Престол» має до­ступ до секретів ген­штабу рад. армії, після чого почали надсилати німцям під­готовлену військ. дез­інформацію. Особливе значе­н­ня мало введе­н­ня нім. командува­н­ня в оману щодо дій у р-ні Сталін­града (нині Волго­град, РФ), на Курській дузі, а згодом — і на Балканах. У післявоєн­ні роки спец­служби низки країн зайнялися роз­шуком нацист. злочинців. Особливо ефективно діяв у цьому напрямі ізраїл. Мос­сад, що 1960 встановив місце­знаходже­н­ня організатора масового знище­н­ня євреїв А. Айхмана і ві­домого своїми садист. екс­периментами над вʼяз­нями Аушвіца лікаря Й. Менґеле. Операцію із захопле­н­ня злочинців приурочено до візиту в Арґентину ізраїл. делегації, що прибула на своєму авіалайнері на святкува­н­ня 150-річчя республіки. Незадовго до запланованого захопле­н­ня Й. Менґеле зник, однак А. Айхмана під ви­глядом чл. екіпажу до­ставлено на борт літака і вивезено до Ізраїлю, де засуджено до смерт. кари. У 1970-х рр. Мос­сад провів аналог. операцію із роз­шуку та захопле­н­ня спів­роб. ізраїл. ядер. центру М. Вануну, який утік до Європи і мав намір продати атомні секрети Ізраїля. «Холодна вій­на» між капіталіст. і соціаліст. країнами активізувала О. с. із проникне­н­ня в органи роз­відки і контр­розвідки противників. Найві­домішими є операції Центр. роз­відув. упр. США (ЦРУ) з вербува­н­ня спів­роб. рад. політ. і військ. роз­відок; операції КДБ СРСР із проникне­н­ня до ЦРУ Федерал. бюро роз­слідувань (ФБР) та Агентства нац. без­пеки (АНБ) США; О. с. Франції, Ізраїлю, Сх. і Зх. Німеч­чини. Роз­пад СРСР і виникне­н­ня нових суверен. держав на­прикінці 20 ст. при­звели до зміни пріоритетів у діяльності спец­служб і поклали початок новим формам взаєм. контактів. Спец­служби практикують спільні операції у сфері боротьби з тероризмом, незакон­ним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, торгівлею людьми тощо.

Завантажити статтю