Опілля

ОПІ́ЛЛЯ У широкому значен­ні О. — це території, де без­лісі ділянки орних земель з родючими ґрунтами були обрамлені природними луками або лісовими масивами. За істор.-етногр. поділом України, є частиною Галичини. Знаходиться на Пд. Сх. від Львова. До О. повністю або частково входять Золочів., Львів., Стрий. р-ни Львів. обл.; Івано-Фр. р-н Івано-Фр. обл.; Терноп. і Чортків. р-ни Терноп. обл. Під О. також ро­зуміють геогр. регіон у зх. частині Подільської височини. На Сх. межує з р. Золота Липа, на Зх. — із р. Верещиця (за ін. джерелами — з р. Щирка), на Пд. під­ходить до Дністра, на Пн. — до Львів. плато, Гологорів та Пере­мишлянського низькогірʼя. Пере­важні абсолютні вис. 350–400 м, макс. — 443 м (г. Попелиха) над р. м. Має типово низькогір. рельєф, що від­повід­ає горстоподіб. під­ня­т­тю покрівлі крейд. та неогеон. від­кладів. Заг. особливістю височини О. є майже повна від­сутність ознак пласт. рельєфу, що є характерним для Поділ. височини в цілому. О. роз­членов. широкими долинами лівих приток Дністра — Коропця, Золотої Липи, Нараївки, Гнилої Липи, Свіржу, Бібрки, Зубрі, а також числен. вузькими і глибокими їх притоками. Вершини пасм і окремих горбів заокруглені, пере­важно без різких форм. Характерна асиметрія схилів: зх. і пн.-зх. більш круті, сх. і пд.-сх. більш пологі і мають від­роги. Геоморфолог П. Цись за від­мін­ностями геол. будови та морфології виділив 3 під­ра­йони: власне О., Придністер. та Пд. О. Структурну основу власне О. складає Поділ. пасмо, для якого характерна терасованість схилів пасм і горбів. Придністер. О. найбільш роз­членоване, в бортах кань­йоноподіб. річк. долин від­слонюються палеозой. породи. Для погорбов. плосковершин. поверх­ні Пд. О. характерні виходи на поверх­ню гіпсів, числен­ні прояви карст. процесів. Поширені букові та грабові ліси на сірих та темно-сірих опідзолених лісових ґрунтах. Значні площі роз­орані, густо заселені. На тер. О. — Голицький заказник (ботан.), парк-памʼятка садово-парк. мистецтва Раївський парк, памʼятка природи Касова гора (усі — заг.-держ. значе­н­ня), Стільське городище тощо.

Завантажити статтю