Опільсько- Кременецький геоботанічний округ

ОПІ́ЛЬСЬКО- КРЕМЕНЕ́ЦЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ (букових, грабово-дубових лісів, справжніх та остепнених луків та лучних степів) За «Геоботанічним ра­йонува­н­ням Української РСР» (1977) тер. сучас. округу входила до складу Кременецько-Хотинського гео­ботанічного округу (букових та дубово-букових лісів) Зх.-укр. під­провінції. Оро­графічно до округу належать Гологоро-Кременецький кряж, Опі­л­ля, Хотинська височина з абсолют. вис. 350–515 м. Під­несеність та роз­членованість цієї тер. сприяли поширен­ню на ній, окрім дубово-грабових, ще й букових лісів. Клімат мʼякий, без сильних морозів та посух, подібний до клімату Балт. під­провінції та Прикарпа­т­тя. Середня температура січня становить –4 °С, липня — +18–20 °С, середньорічна кількість опадів — 640–700 мм. У ґрунт. покриві пере­важають різні під­типи сірих опідзолених ґрунтів, що сформувалися на лесоподіб. су­глинках. Менш поширеними є опідзолені чорноземи. Для округу характерні дерново-карбонатні ґрунти, що сформувалися на мергелях крейдяного віку та на вапняках і гіпсах третин. віку.

Природна рослин­ність округу (бл. 30–35 % тер.) пред­ставлена лісами (менше 30 %), луками та степами (бл. 4 %), болотами. Пере­важають широколистяні ліси (букові, грабово-букові, дубово-грабові, похідні грабові, подекуди дубові і вільхові), повʼязані з опідзоленими чорноземами та різними під­типами сірих опідзолених ґрунтів. Для флори цих лісів характерна наявність у їхньому складі центр.-європ. гір. видів, до яких, зокрема, належать купина кільчаста, ожина лісова, кремʼяник гарний тощо. У поширен­ні цих лісів простежується чітка висотна закономірність, згідно з якою вони утворюють з гір до рівнин на­ступ. ряд: букові → дубово-грабові → дубові → дубово-соснові ліси. До рідкіс. рослин. угруповань, що трапляються у складі округу, належать дубові і дубово-грабові ліси з цибулею ведмежою та дубово-грабові ліси зі скополією карніолійсь­кою, букові ліси з барвінком малим, цибулею ведмежою та плющем звичайним. У лісах Гологорів і Вороняків трапляються астранція велика, аконіт молдавський, листовик сколопендровий.

Луки на тер. округу належать до заплавних. Суходіл. луки (справжні й остепнені) пред­ставлені у ви­гляді не­знач. ділянок на не­придатних до ро­зорюва­н­ня схилах і нині демутують внаслідок зменше­н­ня випаса­н­ня худоби. Пере­важають мітлиця звичайна, тонконіг вузьколистий, костриця червона. Серед заплав. луків домінують болотисті. Менші площі за­­ймають торфʼянисті та справжні луки (високорайграсові, лучнокострицеві, лучнолисохвостові). Болота округу належать до долин­них. У їхньому рослин. покриві пере­важають травʼянисті та торфово-мохові евтрофні угрупова­н­ня, що формуються у заплавах річок. Степ. рослин­ність приурочена до круто­схилів, пере­важно — пд. екс­позиції, з дерново-карбонат. ґрунтами, що під­стеляються мергелями, вапняками та гіпсами; пред­ставлена лучними степами. Домінують кос­триця борозниста, осока низька, ковила волосиста, вівсюнець Бес­сера, рідше — ковила найкрасивіша та довголиста (остан­ні 2 види — у Рогатин. Опіл­лі), є низка релікт. та ендеміч. видів (сонцецвіт сивий, молочай волинський, зміє­головник ав­стрійський, шавлія кременецька, вʼязіль увінчаний, від­касник татарниколистий). До складу округу входить низка геоботан. р-нів: Кременец., Гологоро-Вороняків., Микол.-Бережан., Бурштинський. На окремих типових та унікал. територіях округу створ. низку природо­охорон. обʼєктів — нац. природні парки «Пів­нічне Поді­л­ля», «Кременецькі гори».

Завантажити статтю