Опорець

Визначення і загальна характеристика

ОПОРЕ́ЦЬ — село Стрийського (до липня 2020 — Сколівського) ра­йону Львівської області. У червні 2020 Опорец. сільс. раду зараховано до Слав. територіал. громади. О. знаходиться у Сколів. Бе­скидах (див. Бе­скиди Східні), на вис. 706 м над р. м., побл. витоку р. Опір (притока Стрию, бас. Дні­пра) та межі з Закарп. обл., за 150 км від обл. центру, 79 км від м. Стрий, 43 км від м. Сколе та 13 км від смт Славське. На Пн. Сх. — с. Лавочне; на Пд. Зх. — Воловецький пере­вал і Бе­скид. тунель, який по­єд­нує насел. пункт з Закарпа­т­тям. За пере­писом насел. 2001, проживали 1033 особи; станом на 2018 — 1027 осіб; пере­важно українці. Побл. села — залізнична ст. Бе­скид і зупин. пункт Опорець. Вперше згадується у писем. джерелах 1490. Долиною Опору проходив торг. шлях з долини Дністра на Закарпа­т­тя та Придунай. низовину. Село неодноразово потерпало від нападів татар. загонів. Жит. брали участь у опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 О. ві­ді­йшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1886 неподалік прокладено залізницю. 1915 тут від­бувалися запеклі бої УСС, австро-угор. і нім. військ з рос. військами. 1919–39 — знову у складі Польщі (у між­воєн­ні роки побл. О. проходив кордон з Чехо-Словач­чиною), від 1939 — УРСР. 1939–59 — село Дрогоб., від 1959 — Львів. обл.; 1939–40 — Лавочнен., 1940–59 — Слав., 1963–66 та від 2020 — Стрий., 1959–63, 1966–2020 — Сколів. р-нів. Від червня 1941 до жовтня 1944 — під нім. окупацією. Мешканці за­знали сталін. ре­пресій. Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Встановлено меморіал Борцям за волю України. 1950 тут зна­йдено скарб. сріб. монет 17 ст. Нині функціонує заг.-осв. школа. Памʼятка архітектури нац. значе­н­ня — церква Здвиже­н­ня з дзвіницею (1844). Тризруб. і триверхий храм у традиц. бойків. стилі був зведений зі смерек. брусів май­стром М. Билинем на кошти нім. баронів Гредлів. Його опоясує широке під­даш­шя, до вівтаря симетрично прибудовані ризниці. Зруби накриті главами з по­двій. восьмериками на по­двій. четвериках. Зберігся живопис 1900. Дзвіниця також три­ярусна та квадратова в плані. Її другий і третій яруси мають аркади по периметру.

В. М. Бега, Н. М. Ракочій

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю