Опорець
ОПОРЕ́ЦЬ — село Стрийського (до липня 2020 — Сколівського) району Львівської області. У червні 2020 Опорец. сільс. раду зараховано до Слав. територіал. громади. О. знаходиться у Сколів. Бескидах (див. Бескиди Східні), на вис. 706 м над р. м., побл. витоку р. Опір (притока Стрию, бас. Дніпра) та межі з Закарп. обл., за 150 км від обл. центру, 79 км від м. Стрий, 43 км від м. Сколе та 13 км від смт Славське. На Пн. Сх. — с. Лавочне; на Пд. Зх. — Воловецький перевал і Бескид. тунель, який поєднує насел. пункт з Закарпаттям. За переписом насел. 2001, проживали 1033 особи; станом на 2018 — 1027 осіб; переважно українці. Побл. села — залізнична ст. Бескид і зупин. пункт Опорець. Вперше згадується у писем. джерелах 1490. Долиною Опору проходив торг. шлях з долини Дністра на Закарпаття та Придунай. низовину. Село неодноразово потерпало від нападів татар. загонів. Жит. брали участь у опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 О. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1886 неподалік прокладено залізницю. 1915 тут відбувалися запеклі бої УСС, австро-угор. і нім. військ з рос. військами. 1919–39 — знову у складі Польщі (у міжвоєнні роки побл. О. проходив кордон з Чехо-Словаччиною), від 1939 — УРСР. 1939–59 — село Дрогоб., від 1959 — Львів. обл.; 1939–40 — Лавочнен., 1940–59 — Слав., 1963–66 та від 2020 — Стрий., 1959–63, 1966–2020 — Сколів. р-нів. Від червня 1941 до жовтня 1944 — під нім. окупацією. Мешканці зазнали сталін. репресій. Є брат. могила рад. воїнів-визволителів. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Встановлено меморіал Борцям за волю України. 1950 тут знайдено скарб. сріб. монет 17 ст. Нині функціонує заг.-осв. школа. Пам’ятка архітектури нац. значення — церква Здвиження з дзвіницею (1844). Тризруб. і триверхий храм у традиц. бойків. стилі був зведений зі смерек. брусів майстром М. Билинем на кошти нім. баронів Гредлів. Його опоясує широке піддашшя, до вівтаря симетрично прибудовані ризниці. Зруби накриті главами з подвій. восьмериками на подвій. четвериках. Зберігся живопис 1900. Дзвіниця також триярусна та квадратова в плані. Її другий і третій яруси мають аркади по периметру.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
