Оптоелектронна та лазерна техніка
Визначення і загальна характеристика
ОПТОЕЛЕКТРО́ННА ТА ЛА́ЗЕРНА ТЕ́ХНІКА Оптоелектронна техніка (О. т.) — прилади та системи, функціонування яких ґрунтується на приклад. принципах оптоелектроніки, зокрема на використанні оптич. і електрич. методів оброблення, зберігання та передавання інформації. Як розділ науки та техніки охоплює теор. дослідж. взаємодії електромагніт. полів оптич. діапазону (частоти 3 × 1011 — 3 × 1017 Гц або довж. хвиль 1 нм — 1 мм) з електронами у твердих тілах та ін. субстанціях. Визначал. особливістю О. т. є спіл. використання електрон. і оптич. сигналів як носіїв інформації, а також перетворення оптич. та електрич. енергій одна в одну. За принципом оптоелектрон. перетворення розрізняють такі групи О. т.: перетворення світла в електрич. струм — фотоопори (фоторезистори), фотодіоди (p-n, лавинний), фототранзистори, фототиристори, піроелектричні приймачі, прилади із заряд. зв’язком, фотоелектронні помножувачі; перетворення струму в світл. випромінювання — різноманітні лампи розжарювання, електролюмінесцентні індикатори, напівпровідник. світлодіоди, газові, твердотіл., напівпровідник. лазери; ізоляція електрич. кіл (послідовного перетворення струм–світло–струм) — резисторні, діодні, транзисторні, тиристорні оптопари, оптопари на одноперехід. фототранзисторах, оптопари з відкритим оптич. каналом; оптоелектронні інтеграл. схеми — інтеграл. мікросхеми, в яких відбувається оптич. зв’язок між окремими вузлами або компонентами з метою ізоляції їх один від одного (гальваніч. розв’язки). Лазерна техніка (Л. т.) — прилади (пристрої, установки), функціонування яких ґрунтується на вимушеному за допомогою лазерів випусканні атомами речовини порцій-квантів електромагнітного випромінювання (див. Лазерне випромінювання). Сукупність технол. прийомів і способів оброблення матеріалів з використанням лазерів називають лазерною технологією, що зародилася на поч. 1960-х рр. Під час розроблення Л. т. також базуються на досягненнях квантової електроніки та сучас. дослідж. у галузі фотон. кристалів. Л. т. використовують у фіз., хім., біол., екол. наук. дослідженнях, медицині, метрології, АПК, машино- та літакобудуванні, косміч. галузі, для виготовлення обчислювал. та назем., мор. і повітр. військ. (напр., далекоміри, висотоміри, локатори, системи самонаведення) техніки тощо.