Оптов Георгій Панасович
О́ПТОВ Георгій Панасович (20. 08. 1926, с. Стара Карань Тельманів., нині Кальміус. р-ну Донец. обл. — 26. 05. 2020, м. Маріуполь Донец. обл.) — прозаїк. Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Від 1930 мешкав у Маріуполі, від 1950 працював на «Азовсталі» та мех. заводі наладником устаткування газобалон. цеху. Член маріуп. літ. об’єдн. «Азов’я», один із засн. Маріуп. літ. музею при Центр. міській б-ці ім. В. Короленка. Від 1963 виступав зі статтями, нарисами, оповіданнями в місц. та обл. газетах. Дебютував детективом «Возьмем на рассвете» в зб. «Солдаты мирных дней» (Д., 1973) як один із переможців обл. конкурсу на кращий твір про рад. міліцію. Друкувався також у зб. «Мариуполь в созвездии Лиры» (1994, 2004), «Моя Эллада — Украина» (1998). Автор роману «Право на карт-бланш», повістей «Тайна железных алиби», «Содержанка», оповідання «Чашка остывшего кофе», п’єс «Бездействующий свидетель», «Каин, где Авель?», «Дети Приазовья» та ін., що увійшли до 5-том. «Собрания сочинений» (Мариуполь, 2000–02). У 2003 видано додатк. т. 6 «Дневник писателя. 1998–2002 гг.».
Завантажити статтю
Людина 
