Опук
ОПУ́К — гора на півдні Керченського півострова, на березі Чорного моря. Вис. 184,9 м. О. — кінц. вершина низькогір. Парпач. пасма, що знаходиться на Чорномор. узбережжі побл. Узунларського озера. Поверхня — плосковершинне плато, розчленов. скидами на окремі блоки, відокремлені глибокими (до 20 м) тріщинами завширшки до 20 м. Складається з меотич. рифових вапняків. Характерні скелясті урвища, на пд. схилі розвинуті давні зсуви. На схилах — розріджені зарості шипшини, терну, глоду, ділянки типчак.-ковилового степу. За 4 км на Пд. від О., в узбереж. частині моря — острівці заввишки 7 та 12 м (Скелі-кораблі). На горі гніздиться багато цінних і рідкіс. видів птахів (шпак рожевий, баклан, сокіл-сапсан та ін.). Від 1947 — пам’ятка природи місц. значення, від 1980 — заповідне урочище. Тер. О. входить до складу Опукського природного заповідника.
За 3 км на Зх. від однойм. мису знаходився полігон військ протиповітр. оборони України. Після рос. окупації Криму 2014 на мисі побл. оз. Кояське був розташ. дальній військ. полігон «Опук» 810-ї бригади мор. піхоти РФ. Щороку на ньому проводять широкомасштабні військ. навч. із залученням авіації, кораблів, танків, що супроводжуються вибухами, артилерій. стрільбами, висадкою повітр. десантів, залпами ракет реактив. систем залпового вогню «Град», а також навіть застосуванням хім. військ. Такі військ. навч. ставлять під загрозу безпеку фауни та екосистеми озера в цілому. Доступ туристів до озера фактично регулюється потребами військовиків Росії.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
