Опук

Визначення і загальна характеристика

ОПУ́К — гора на пів­дні Керченського пів­острова, на березі Чорного моря. Вис. 184,9 м. О. — кінц. вершина низькогір. Парпач. пасма, що знаходиться на Чорномор. узбереж­жі побл. Узунларського озера. Поверх­ня — плосковершин­не плато, роз­членов. скидами на окремі блоки, від­окремлені глибокими (до 20 м) тріщинами завширшки до 20 м. Складається з меотич. рифових вапняків. Характерні скелясті урвища, на пд. схилі роз­винуті давні зсуви. На схилах — роз­ріджені зарості шипшини, терну, глоду, ділянки типчак.-ковилового степу. За 4 км на Пд. від О., в узбереж. частині моря — острівці зав­вишки 7 та 12 м (Скелі-кораблі). На горі гніздиться багато цін­них і рідкіс. видів птахів (шпак рожевий, баклан, сокіл-сапсан та ін.). Від 1947 — памʼятка природи місц. значе­н­ня, від 1980 — заповід­не ур­очище. Тер. О. входить до складу Опукського природного заповід­ника.

За 3 км на Зх. від однойм. мису знаходився полігон військ протиповітр. оборони України. Після рос. окупації Криму 2014 на мисі побл. оз. Кояське був роз­таш. дальній військ. полігон «Опук» 810-ї бригади мор. піхоти РФ. Щороку на ньому проводять широкомас­штабні військ. навч. із залуче­н­ням авіації, кораблів, танків, що су­проводжуються вибухами, артилерій. стрільбами, висадкою повітр. десантів, залпами ракет ре­актив. систем залпового вогню «Град», а також навіть за­стосува­н­ням хім. військ. Такі військ. навч. ставлять під за­грозу без­пеку фауни та екосистеми озера в цілому. До­ступ туристів до озера фактично регулюється потребами військовиків Росії.

О. М. Роскос

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю