Ораєвський Віктор Миколайович
ОРАЄ́ВСЬКИЙ Віктор Миколайович (09. 03. 1935, Полтава — 23. 11. 2006, Москва) — геофізик. Доктор фіз.-мат. н., проф., іноз. чл. НАНУ (2003). Заслужений діяч науки РФ (1996). Держ. премії УРСР (1979), СРСР (1987), РФ (1998). Закін. Харків. університет (1957). Відтоді працював у Інституті ядер. фізики Сибір. відділ. АН СРСР (м. Новосибірськ); 1965–70 — в Інституті фізики АН УРСР; 1970–74 — завідувач відділу теорії плазми Інституту ядер. дослідж. АН УРСР (обидва — Київ); 1974–79 — нач. відділ. НВО «Енергомаш» (м. Хімки Моск. обл.); від 1979 — в Інституті земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль РАН (м. Троїцьк Моск. обл.): 1989–2003 — директор Досліджував явище розпад. параметр. нестійкості хвиль у неліній. хвильовому середовищі. Під керівництвом О. реалізовано міжнар. супутник. проекти АПЕКС (1991), КОРОНАС-І (1994), КОРОНАС-Ф (2001). Ініціатор створення і наук. кер. проекту «Космічна система “Вулкан”» — супутник. моніторингу надзвич. катастроф. подій природ. й техноген. характеру, зокрема розв’язання задачі прогнозу руйнів. землетрусів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О неустойчивости альфеновских волн. Новосибирск, 1962 (співавт.); Плазма на Земле и в космосе. К., 1980; Эволюция искусственных плазменных неоднородностей в ионосфере Земли. Кишинев, 1986 (співавт.); Электромагнитные и плазменные процессы от Солнца до ядра Земли. Москва, 1989 (співавт.); Ионосферные предвестники землетрясений // УФН. 1996. Вып. 9; И солнце, и земля, и звезды… // Наука в России. 2002. № 5 (співавт.); Исследование возможности наблюдения солнечных затмений с орбит ИСЗ // Космич. исследования. 2004. Т. 42, № 1 (співавт.).