Організація
ОРГАНІЗА́ЦІЯ (від грец. όργανον — інструмент, лат. organizare — влаштовувати) — об’єднання ресурсів задля досягнення певної мети, виконання певної функції. Це спосіб взаємозв’язку елементів системи у певну цілісність відповідно до встановлених принцип. засад задля виконання певних завдань. Це визначення найзагальніше. Залежно від того, що виступає в якості цих ресурсів, О. це: внутр. впорядкування та узгодженість взаємодії відокремлених та/або автоном. частин цілого задля реалізації певної функції (мети); система узгоджених процесів та/чи дій, спрямованих на досягнення певної мети; об’єднання людей, діяльність яких цілеспрямовано координується на основі визначених правил задля досягнення спільної мети, реалізації спільної програми. О. вживається у 3-х значеннях: як система, процес та стан. Особливостями О. є впорядкованість, цілеспрямованість та динамічність (функціонування, поведінка, взаємодія, взаємозв’язок частин).
Поняття «О.» характерне для таких осн. сфер: технічна — О. механізму протиставляється агрегації (агрегат — це сукупність різнотип. машин, конструктивно з’єднаних для виконання спільного завдання, агрегатні властивості — це властивості цілого, що є простою сумою властивостей його частин); біологічна — О. біол. систем і організмів (живих істот), популяцій, екосистем, О. усієї живої природи як цілого; соціальна — стосується об’єктів соц. природи, вона позначає об’єднання людей в соц. інституції з певними соц.-визначал. функціями й завданнями. Разом з тим поняття «соціальна О.» окреслює цей рівень (якість) впорядкованості та структурованості певного соц. інституту з точки зору його соц. функцій. Важливими функціями соц. О. є: інтегративна, консолідуюча — об’єднання сукупності індивідів на виконання певних соц. ролей згідно з усталеними нормами та законами; соціалізація людей у системі сусп. відносин; спосіб оптимал.-впорядк. діяльності груп індивідів, виконання ними громад. контролю в суспільстві, вирішення (запобігання) соц. конфліктів. Соц. О. поділяють на формал. та неформальні, вироб. та невиробничі. Вироб. О. — підприємства, що займаються виробництвом продукту чи наданням послуг. Невироб. О. поділяють за рівнями — муніципальні, національні, міжнародні, а також за галузями — державні, громадські, культурні, релігійні, військові, спортивні та ін.
Завантажити статтю
