Орел Артем Супрунович
Визначення і загальна характеристика
ОРЕ́Л Артем Супрунович (02. 11. 1897, с. Саксаган Катеринослав. пов. Катеринослав. губ., нині Камʼян. р-ну Дніпроп. обл. — 19. 07. 1972, м. Перт-Амбой, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — мовознавець, публіцист, перекладач, видавець. Член Обʼєдн. укр. письменників «Слово», УВАН у США та її фундації. Навч. в учител. семінарії у м. Єлисаветград (нині Кропивницький), закін. військ. школу в Одесі (1917). Від 1918 — у Сімферополі, брав активну участь в українізації військ. частин, які після наступу більшов. відділу матросів відступили до Мелітополя (нині Запоріз. обл.). Згодом повернувся в рідну місцевість, учителював. Невдовзі він переїхав до Харкова, де закін. університет (1930), водночас від 1929 працював ред. і перекладачем у видавництві «Радянська школа». Тут підготував підручник граматики для початк. шкіл (конфісковано й обвинувачено автора в укр. націоналізмі), 1932 його звільнено з роботи. Самотужки вивчав нім. мову, пізніше викладав її в школі. Одночасно працював над перекладами з іноз. мов тех. підручників для видавництва «Радянська школа». У травні 1938 заарешт., за звинуваченням у приналежності до організації за відокремлення України від СРСР засудж. до 10-ти р. концтаборів (у вʼязниці під тяжким морал. тиском і постій. тортурами підписав те, що йому дали слідчі). Після усунення наркома внутр. справ М. Єжова справу О. було переглянуто й наприкінці серпня цього ж року його звільнено. З поч. 2-ї світової війни агенти НКВС прийшли знову заарештувати О., однак не застали вдома. Під час окупації Харкова 1942–43 був літ. ред. г. «Нова Україна». Від 1943 — у Львові, працював в управі дивізії «Галичина» в ред. часопису «До перемоги». Пізніше О. емігрував до Німеччини й оселився в Авґсбурзі, де був ред. ж. «Пу-Гу». Від 1950 — у США, мешкав у м. Перт-Амбой. Тут він працював на мідяно-ливар. ф-ці, згодом купив друкарню і, не залишаючи роботу на підприємстві, віддавав увесь вільний час друкарству. Ще в Авґсбурзі видав «Правописний словник» (1946), від 1953 укладав «Словник чужомовних слів», що вийшов у 3-х т. (Нью-Йорк, 1963, 1964 та 1966). Серед вид. його друкарні — «У політичному тумані: З нагоди сорокаліття нашої новітньої державности» І. Слобожанина (1957), «Нездоланні» Ю. Буряківця (1958), «Останній Акт трагедії Української Галицької Армії (Спогади учасника подій за час від половини грудня 1919 до половини вересня 1920)» Н. Гірняка (1959). В останні роки життя почав писати кн. «Соціологія» (не закін.), не завершеним залишився також і роман «Невідомий гетьман». Окрім згаданих творів його статті на різні теми друкували часописи «Свобода», «Українські вісті», «Наша батьківщина», «Нові дні» та ін.
П. В. Одарченко
Додаткові відомості
Завантажити статтю
Людина 
