Орелецький Василь
ОРЕЛЕ́ЦЬКИЙ Василь (30. 01. 1895, с. Лужани, нині смт Чернів. р-ну Чернів. обл. — 09. 01. 1976, м. Мюнхен, Німеччина) — правознавець, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1932). У 1914 закін. Чернів. гімназію і вступив на юрид. факультет Чернів. університету. З поч. 1-ї світової війни мобілізов. до австро-угор. армії. Згодом воював в УГА, зокрема брав участь у боях за Київ. Від 1920 — на еміграції у Чехо-Словаччині. Вивчав право й іноз. мови у Карловому університеті в Празі й в УВУ. Очолював гурток буковин. студентів «Черемош», видавав інформ. листок «Буковина». Актив. чл. організації «Відродження українського студентства», ред. її друк. органу «The N.U.News». 1925–33 — голова Центр. союзу укр. студентства. Із проголошенням 1939 незалежності Карпатської України був референтом з питань зовн. відносин її постій. представництва у Празі. Від 1939 — доцент кафедри міжнар. права УВУ (Прага), після відновлення його діяльності у Мюнхені від 1946 — завідувач кафедри міжнар. права, декан юрид. ф-ту, 1963–64 і 1965–68 — ректор. Досліджував проблеми міжнар. права та політології. Актив. чл. ОУН(б), вміщував публікації у часописах «ABN Correspondence», «The Ukrainian Review», «Визвольний шлях», «Шлях перемоги» та ін. Автор праць «Організація дипломатичної служби за гетьмана Б. Хмельницького», «Дві міжнародні концепції в Гаазі», «Теорія С. Пуфендорфа з міжнародного права». 1999 ім’ям О. названо школу в рідному с-щі.
Рекомендована література
- Мірчук А. Пам’яті проф. Василя Орелецького // Свобода. 1976, 18 листоп.;
- Збірник на пошану Василя Орелецького (1895–1976). Мюнхен, 1982;
- Міжнародна українська еміграція в Європі, як історичне і соціально-політичне явище. К., 1994;
- Дуб Р., Грекул М. Над Прутом у Лузі...: З історії Лужанської середньої школи. Чц., 1999.