Орелович Соломон (Семен) Лазарович
ОРЕЛО́ВИЧ Соломон (Семен) Лазарович (18. 05. 1902, м. Гродно, Білорусь — 07. 09. 1937, Київ) — організатор кіновиробництва. Навч. у гімназії м. Валуйки (нині Бєлгород. обл., РФ). 1919–21 перебував на підпіл. роботі в Гродно, був організатором комуніст. молодіж. організацій. Від 1921 працював в органах держ. безпеки — секр. підвідділу ВУЧК у Харкові, нач. інформ. відділу ВУЧК-ГПУ УСРР. 1923–24 — старший оперуповноважений політконтролю ГПУ УСРР. 1924–27 — директор Ялтин. кінофабрики Всеукр. фотокіноупр. (ВУФКУ), 1927–28 — директор вироб. відділу ВУФКУ, 1928–30 — директор Одес. кінофабрики ВУФКУ. У червні 1930 разом з О. Довженком, Д. Демуцьким, Ю. Солнцевою був відряджений до країн Зх. Європи (Німеччина, Чехословаччина, Франція, Велика Британія) для вивчення досвіду опанування нової кінематогр. техніки. Під час поїздки між О. Довженком і кер. делегації О. виник конфлікт, судячи з усього пов’язаний з аморал. поведінкою останнього. Ю. Солнцева, за одним із донесень агента спецслужб, характеризувала його так: «Соломон Лазаревич (Орелович) является типичным представителем касты чекистов… а одновременно он — низкий мещанин и обыватель» («Олександр Довженко: Документи і матеріали спецслужб», т. 1, К., 2021). 1930–31 — директор Київ. кінофабрики «Українфільм», 1931–33 — Моск. кінофабрики «Союзкіно». Сприяв упровадженню нової кінематогр. техніки. 1933–36 служив в органах держ. безпеки УСРР. У період розгортання репресив. дій щодо інтелігенції знову призначений дир. Київ. кінофабрики «Українфільм» (1936–37). Це були роки радикал. придушення роботи кінематографістів із матеріалом сучас. укр. життя, яке поставало хіба що в опер. і оперетк. строях («Запорожець за Дунаєм», 1937, реж. І. Кавалерідзе; «Багата наречена», 1938, реж. І. Пир’єв). 14 липня 1937 заарешт. за звинуваченням в участі у змові в системі НКВС, 7 вересня засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Молоде кіно творять молоді руки // Кіно. 1930. № 8; Підсумки і завдання. Українська радянська кінематографія пробила шлях за кордон // Кіно-газета. 1930. № 31(61); План и пути его реализации // Пролетар. кино. 1931. № 10–11; Про теоретичний диспут у кіні // Кіно. 1931. № 7/8, 9; Киевская студия «Украинфильм» к XX годовщине Октября // Искусство кино. 1936. № 11; Київська кіностудія в ювілейному році // Рад. кіно. 1937. № 1/2.
Рекомендована література
- Тумшис М. А., Золотарев В. А. Евреи в НКВД СССР. 1936–1938 гг.: Опыт биогр. слов. Москва, 2017;
- Олександр Довженко: Док. і мат. спецслужб. Т. 1. 1919–1940. К., 2021.
Завантажити статтю
Людина 