Оренда

Визначення і загальна характеристика

ОРЕ́НДА (польс. arenda, від пізньолат. arren­dare — здавати в найми, на­ймати) — на­да­н­ня майна в тимчасове (строкове) платне користува­н­ня. В укр. нормативно-правових актах має те саме значе­н­ня, що й майнові найми. У деяких країнах (зокрема в Німеч­чині, Швейцарії) під О. ро­зуміють найми лише такого майна, що дає прибуток.

За законодавством України обʼєк­том О. може бути будь-яке окреме індивідуально ви­значене майно (інвентар. обʼєкт), що при викори­стан­ні не втрачає своєї споживчої якості, група інвентар. обʼєктів, а також єдиний майновий комплекс (до 2019 у законодавстві України про О. вживали термін «цілісний майновий комплекс») під­приємства, організації, госп. товариства, їхнього структур. під­роз­ділу, з якого вилучено майно, що втрачає свою споживчу якість при викори­стан­ні (напр., оборотні засоби під­приємства). О. принципово від­різняється від лізингу й прокату, що містять елементи майнового найму. Під час О. в користува­н­ня пере­дають власне майно наймодавця, що стало йому непотрібним чи без якого він може обі­йтися, а не те, що він набув спеціально для пере­дачі ін. особам у користува­н­ня з метою під­приємниц. діяльності. Субʼєкти О. — орендарі (особи, які отримують майно в тимчас. платне користува­н­ня від наймодавця) і орендодавці (особи, які пере­дають майно орендареві в тимчас. користува­н­ня). У випадку О. держ. та комунал. майна субʼєктами О. є також балансоутримувач, уповноваж. орган упр., пред­ставниц. орган місц. самоврядува­н­ня або ви­значені ним органи такого пред­ставниц. органу, КМ України або орган держ. влади, ви­значений ним (Закон України «Про оренду державного та комунального майна» у ред. від 2019, ста­т­тя 4). Орендарями можуть бути як фіз., так і юрид. особи (крім осіб, які не можуть бути орендарями від­повід­но до законодавства), орендодавцями — особи, яким майно належить на правах власності, пов­ного госп. ві­да­н­ня або оператив. упр., а також особи, уповноважені власником надавати майно в О. Так, згідно з Законом України «Про оренду державного майна» (1992; із подальшими змінами) орендодавцями єдиних майнових комплексів держ. під­приємств, організацій, їхніх структур. під­роз­ділів, нерухомого держ. майна та держ. майна, що пере­буває на балансах госп. т-в, утворених під час приватизації (корпоратизації), але не уві­йшло до статут. капіталів цих т-в (крім випадків, перед­бачених галуз. особливостями О. майна), є Фонд держ. майна України, його регіон. від­діл. і пред­ставництва, а щодо від­повід. обʼєктів права власності АР Крим і комунал. власності — органи, уповноважені від­повід­но ВР АР Крим і органами місц. самоврядува­н­ня. Правовід­носини між субʼєктами О. регулює Цивіл. кодекс України, у випадку О. держ. або комунал. майна — Закон України «Про оренду державного та комунального майна». О. військ. майна, майна НАНУ та галуз. АН, майна, що належить закладам вищої освіти та/або наук. установам — засн. наук. парку, обʼєктів у сферах тепло-, водопо­стача­н­ня та водовід­веде­н­ня, що пере­бувають у комунал. власності, обʼєктів паливно-енергет. комплексу, що пере­бувають у держ. власності, рухомого та нерухомого майна держ. під­приємств, зокрема казен. під­приємств, під­приємств оборон­но-пром. комплексу, включених до складу Держ. концерну «Укр­оборон­пром», обʼєктів портової інфра­структури та газорозподіл. систем або їхніх складових, що пере­бувають у держ. власності чи на балансі Нац. акц. компанії «Нафтогаз України» та її дочір. під­приємств, дахів та/або фасадів будівель та ін. капітал. споруд, що пере­бувають у держ. або комунал. власності, для встановле­н­ня (монтажу) обʼєктів електро­енергетики регулюється цим же Законом із урахува­н­ням положень від­повід. Законів України. Від­носини користува­н­ня держ. майном, створ. або при­дбаним інвестором для викона­н­ня угоди про роз­поділ продукції, після пере­ходу прав власності на таке майно до держави регламентовані Законом України «Про угоди про роз­поділ продукції» (у ред. 2019); від­носини користува­н­ня приват. партнером держ., ком­мун. майном та майном, що належить АР Крим, створ. або при­дбаним цим приват. партнером на викона­н­ня договору, укладеного в рамках держ.-приватного партнерства, після пере­ходу права власності на таке майно до держави, територіал. громади чи АР Крим — Законом України «Про державно-приватне партнерство» (у ред. 2020). Також ці правовід­носини врегульовані дво­сторон. договором О. (майнового найму). Одночасно з договором О. між її субʼєк­тами укладають: при О. єдиного майнового комплексу держ. (комунал.) під­приємства, організації, їхніх структур. під­роз­ділів — договори викупу орендарем оборот. матеріал. засобів і кредиту оборот. грош. коштів і цін­них паперів; при О. нерухомого майна — договір про від­шкодува­н­ня орендарем витрат на утрима­н­ня орендов. майна й на­да­н­ня комунал. послуг.

О. класифікують: за належністю орендов. майна (О. майна держ. або комунал. під­приємств та організацій, військ. частин, держ. чи комунал. майна, що пере­буває на балансах госп. т-в, колектив., приват.); обʼєк­тами О. (єдиних майнових комплексів під­приємств, організацій, їхніх структур. під­роз­ділів, нерухомого майна, ін. окремого індивідуально ви­значеного майна); субʼєктами О. (між­держ., колективна, індивід., між­госп., внутр.-госп., приватна, суб­оренда); формою сплати орендних платежів (О. з грош., натурал. або змішаними платежами); впливом на структуру власності (О. з правом на викуп обʼєк­та О., з неви­значеним правом на викуп, з прямою забороною викупу); обсягом послуг орендодавця з екс­плуатації обʼєкта О. й комунал. послуг (із на­да­н­ням чи без на­да­н­ня послуг орендодавцем). Згідно із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» О. орендов. майна (суб­оренда та під­на­йом) має певні обмеже­н­ня: її обʼєктом не можуть бути єдині майнові комплекси під­приємств і організацій та їхніх структур. під­роз­ділів; суб­оренда окремого індивідуально ви­значеного держ. та комунал. майна можлива за письмовою згодою орендодавця з урахува­н­ням законодавства, статуту або положе­н­ня балансоутримувача про погодже­н­ня уповноваженим органом упр., до сфери якого належить балансоутримувач, окрім майна, отриманого орендарем без проведе­н­ня аукціону (конкурсу), якщо інше не перед­бачено договорами О., укладеними до моменту на­бра­н­ня чин­ності цим Законом, якщо інше не перед­бачене договором О.; строк суб­оренди не може пере­вищувати строк дії договору О., а отримана орендарем плата за суб­оренду — плату орендарем за О. цього майна; під­найм майна ін. форм власності можливий лише за згодою наймодавця, якщо інше не перед­бачено договором найму. В Україні орендар має право на викуп орендов. держ. майна, якщо це право за­значено в договорі О., а сам договір укладено до набу­т­тя чин­ності Законом України «Про оренду державного майна» (у ред. 1995). Ін. під­става для набу­т­тя права на викуп нерухомого орендов. майна (будівлі, споруди, нежитл. приміще­н­ня) у разі прийня­т­тя ріше­н­ня про його приватизацію — здійснене­н­ня орендарем з письм. згоди орендодавця в межах 3-річ. строку з дати ви­значе­н­ня ринк. вартості майна для цілей укла­да­н­ня договору О. або для цілей продовже­н­ня договору О. майна, що неможливо від­окремити від від­повід. обʼєкта без заподія­н­ня йому шкоди, здійсне­н­ня, склад і невід­ʼєм. характер яких під­тверджені висновком буд. екс­пертизи, в роз­мірі не менш як 25 % ринк. вартості майна, ви­значеної субʼєктом оціночної діяльності для цілей О. майна (за умови належ. викона­н­ня орендарем умов договору О., від­сутності заборгованості з оренд. плати й чин­ності договору О. на момент приватизації).

Літ.: Усенко Я. Б. Методологічні та економіко-правові про­блеми оренди і лізингу майна. К., 2001.

Я. Б. Усенко

Завантажити статтю