Оренда

Визначення і загальна характеристика

ОРЕ́НДА (польс. arenda, від пізньолат. arren­dare — здавати в найми, наймати) — надання майна в тимчасове (строкове) платне користування. В укр. нормативно-правових актах має те саме значення, що й майнові найми. У деяких країнах (зокрема в Німеччині, Швейцарії) під О. розуміють найми лише такого майна, що дає прибуток.

За законодавством України об’єк­том О. може бути будь-яке окреме індивідуально визначене майно (інвентар. об’єкт), що при використанні не втрачає своєї споживчої якості, група інвентар. об’єктів, а також єдиний майновий комплекс (до 2019 у законодавстві України про О. вживали термін «цілісний майновий комплекс») підприємства, організації, госп. товариства, їхнього структур. підрозділу, з якого вилучено майно, що втрачає свою споживчу якість при використанні (напр., оборотні засоби підприємства). О. принципово відрізняється від лізингу й прокату, що містять елементи майнового найму. Під час О. в користування передають власне майно наймодавця, що стало йому непотрібним чи без якого він може обійтися, а не те, що він набув спеціально для передачі ін. особам у користування з метою підприємниц. діяльності. Суб’єкти О. — орендарі (особи, які отримують майно в тимчас. платне користування від наймодавця) і орендодавці (особи, які передають майно орендареві в тимчас. користування). У випадку О. держ. та комунал. майна суб’єктами О. є також балансоутримувач, уповноваж. орган упр., представниц. орган місц. самоврядування або визначені ним органи такого представниц. органу, КМ України або орган держ. влади, визначений ним (Закон України «Про оренду державного та комунального майна» у ред. від 2019, стаття 4). Орендарями можуть бути як фіз., так і юрид. особи (крім осіб, які не можуть бути орендарями відповідно до законодавства), орендодавцями — особи, яким майно належить на правах власності, пов­ного госп. відання або оператив. упр., а також особи, уповноважені власником надавати майно в О. Так, згідно з Законом України «Про оренду державного майна» (1992; із подальшими змінами) орендодавцями єдиних майнових комплексів держ. підприємств, організацій, їхніх структур. підрозділів, нерухомого держ. майна та держ. майна, що перебуває на балансах госп. т-в, утворених під час приватизації (корпоратизації), але не увійшло до статут. капіталів цих т-в (крім випадків, передбачених галуз. особливостями О. майна), є Фонд держ. майна України, його регіон. відділ. і представництва, а щодо відповід. об’єктів права власності АР Крим і комунал. власності — органи, уповноважені відповідно ВР АР Крим і органами місц. самоврядування. Правовідносини між суб’єктами О. регулює Цивіл. кодекс України, у випадку О. держ. або комунал. майна — Закон України «Про оренду державного та комунального майна». О. військ. майна, майна НАНУ та галуз. АН, майна, що належить закладам вищої освіти та/або наук. установам — засн. наук. парку, об’єктів у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунал. власності, об’єктів паливно-енергет. комплексу, що перебувають у держ. власності, рухомого та нерухомого майна держ. підприємств, зокрема казен. підприємств, підприємств оборонно-пром. комплексу, включених до складу Держ. концерну «Укроборонпром», об’єктів портової інфраструктури та газорозподіл. систем або їхніх складових, що перебувають у держ. власності чи на балансі Нац. акц. компанії «Нафтогаз України» та її дочір. підприємств, дахів та/або фасадів будівель та ін. капітал. споруд, що перебувають у держ. або комунал. власності, для встановлення (монтажу) об’єктів електроенергетики регулюється цим же Законом із урахуванням положень відповід. Законів України. Відносини користування держ. майном, створ. або придбаним інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, після переходу прав власності на таке майно до держави регламентовані Законом України «Про угоди про розподіл продукції» (у ред. 2019); відносини користування приват. партнером держ., коммун. майном та майном, що належить АР Крим, створ. або придбаним цим приват. партнером на виконання договору, укладеного в рамках держ.-приватного партнерства, після переходу права власності на таке майно до держави, територіал. громади чи АР Крим — Законом України «Про державно-приватне партнерство» (у ред. 2020). Також ці правовідносини врегульовані двосторон. договором О. (майнового найму). Одночасно з договором О. між її суб’єк­тами укладають: при О. єдиного майнового комплексу держ. (комунал.) підприємства, організації, їхніх структур. підрозділів — договори викупу орендарем оборот. матеріал. засобів і кредиту оборот. грош. коштів і цінних паперів; при О. нерухомого майна — договір про відшкодування орендарем витрат на утримання орендов. майна й надання комунал. послуг.

О. класифікують: за належністю орендов. майна (О. майна держ. або комунал. підприємств та організацій, військ. частин, держ. чи комунал. майна, що перебуває на балансах госп. т-в, колектив., приват.); об’єк­тами О. (єдиних майнових комплексів підприємств, організацій, їхніх структур. підрозділів, нерухомого майна, ін. окремого індивідуально визначеного майна); суб’єктами О. (міждерж., колективна, індивід., міжгосп., внутр.-госп., приватна, суборенда); формою сплати орендних платежів (О. з грош., натурал. або змішаними платежами); впливом на структуру власності (О. з правом на викуп об’єк­та О., з невизначеним правом на викуп, з прямою забороною викупу); обсягом послуг орендодавця з експлуатації об’єкта О. й комунал. послуг (із наданням чи без надання послуг орендодавцем). Згідно із Законом України «Про оренду державного та комунального майна» О. орендов. майна (суборенда та піднайом) має певні обмеження: її об’єктом не можуть бути єдині майнові комплекси підприємств і організацій та їхніх структур. підрозділів; суборенда окремого індивідуально визначеного держ. та комунал. майна можлива за письмовою згодою орендодавця з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом упр., до сфери якого належить балансоутримувач, окрім майна, отриманого орендарем без проведення аукціону (конкурсу), якщо інше не передбачено договорами О., укладеними до моменту набрання чинності цим Законом, якщо інше не передбачене договором О.; строк суборенди не може перевищувати строк дії договору О., а отримана орендарем плата за суборенду — плату орендарем за О. цього майна; піднайм майна ін. форм власності можливий лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено договором найму. В Україні орендар має право на викуп орендов. держ. майна, якщо це право зазначено в договорі О., а сам договір укладено до набуття чинності Законом України «Про оренду державного майна» (у ред. 1995). Ін. підстава для набуття права на викуп нерухомого орендов. майна (будівлі, споруди, нежитл. приміщення) у разі прийняття рішення про його приватизацію — здійсненення орендарем з письм. згоди орендодавця в межах 3-річ. строку з дати визначення ринк. вартості майна для цілей укладання договору О. або для цілей продовження договору О. майна, що неможливо відокремити від відповід. об’єкта без заподіяння йому шкоди, здійснення, склад і невід’єм. характер яких підтверджені висновком буд. експертизи, в розмірі не менш як 25 % ринк. вартості майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей О. майна (за умови належ. виконання орендарем умов договору О., відсутності заборгованості з оренд. плати й чинності договору О. на момент приватизації).

Завантажити статтю