Оренчук Володимир

ОРЕНЧУ́К Володимир (24. 10. 1913, с. Стоянів, нині Червоногр. р-ну Львів. обл. — 28. 02. 2006, м. Санта-Клара, шт. Каліфорнія, США) — правознавець, громадсько-політичний діяч. Здобув ступ. магістра права у Львів. університеті (1937), докторат із права — в УВУ (м. Мюнхен, Німеччина, 1949; дис. «Інституція бургомістра в Німеччині. Історичний розвиток»), ступ. магістра бібліотеч. наук — у Коледжі Розарі (м-ко Рівер-Форест, шт. Іллінойс, США, 1957). Від 1937 працював в адвокат. бюро у м. Радехів (нині Червоногр. р-ну). 1939 за націоналіст. діяльність ув’яз­нений польс. владою у таборі в м. Береза Картузька (нині Береза, Білорусь), звідки втік. Від 1940 — працівник суду в м. Грубешів (Польща); від 1941 — співроб. міської управи м. Кам’янка-Струмилова (нині Кам’янка-Бузька Львів. р-ну). Водночас — співорганізатор та ідеол. референт повіт. відділу ОУН. У червні 1943 заарешт. ґестапо і ув’язнений у концтаборі. Після звільнення амер. армією мешкав у Мюнхені. Як адвокат на судових процесах захищав українців, редагував часописи «Новий шлях» і «Вовченята». 1949 емігрував до США. 1950–55 — голова УККА; водночас 1951–55 — голова Ліги колиш. політ­в’яз­нів у м. Лудлов (шт. Массачусетс); 1955–57 — очільник укр. громад. організацій у м. Чикаґо (шт. Іллінойс); 1958–81 — бібліотекар і проф. іноз. мов Університету Санта-Клари. Співзасн. Укр. катол. місії св. Володимира у Санта-Кларі (1963), чл. Асоц. катол. б-к. Автор низки публіцист. статей, надрук. у зб. «Надбужанщина» (т. 1, Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1986), «В боротьбі за Українську державу» (Лондон; Париж; Мюнхен; Нью-Йорк; Дітройт; Торонто, 1990) та ін.

Завантажити статтю