Орешкевич Федір Гаврилович
ОРЕШКЕ́ВИЧ Федір Гаврилович (24. 04(06. 05). 1872, Одеса — 02. 10. 1932, Київ) — співак (тенор), режисер, педагог, музично-громадський діяч. Батько М. Орешкевича. Закін. юнкер. училище, служив у Рос. армії. 1897–1900 брав приватні уроки співу у Ф. Гущина в С.-Петербурзі. 1900–04 — соліст Маріїн. театру у С.-Петербурзі, 1904–06 — Великого театру у Варшаві, 1906–13, 1915–25 — Київ. опери (1920–25 — гол. реж.), 1913–14 — Великого театру в Москві. Гастролював у Варшаві (1907), Москві (Опера Солодовникова, 1909), Катеринославі (нині Дніпро, 1910). Приваблював слухачів глибоким психологізмом виконання партій, мистецтвом актор. перевтілення. О. — один із найкращих у Росії виконавців ваґнерів. репертуару, через що був запрошений до Великого театру в Москві, де виконав партії Лоенґріна (однойм. опера), Зиґмунда («Валькірія»), Міме («Зиґфрід»). О. — витончений інтерпретатор камер. музики. Брав участь в організації вечорів укр. пісні, на яких виконував твори М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, а також М. Глінки, П. Чайковського, М. Римського-Корсакова, Ц. Кюї, С. Рахманінова, С. Танєєва, О. Гречанінова, Ф. Шуберта, Р. Шуманна, Е. Ґріґа. Першим з укр. співаків здійснив запис на грамплатівку (С.-Петербург, «Ґрамофон», 1900, пісня М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі»). У 1920-х рр. викладав у Муз.-драм. інституті (Київ). Серед учнів — В. Гужова.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Шуйський, Голицин («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Ленський, Герман («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Садко, Ликов, Гвідон, Берендей («Садко», «Царева наречена», «Казка про царя Салтана» (1-е виконання у Києві), «Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Петро Іванов («Цар і тесля» А. Лорцінґа, 1-е виконання у Києві), Альфред, Герцог, Радамес («Травіата», «Ріґолетто», «Аїда» Дж. Верді), де Ґрійо («Манон» Ж. Массне; 1-е виконання у Києві), Йонтек («Галька» С. Монюшка).
Рекомендована література
- Лисенко І. Федір Орешкевич // Музика. 1972. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
