Оризон-Навігація

«ОРИЗО́Н-НАВІГА́ЦІЯ» — підприємство оборонно-промислового комплексу, що спеціалізується на створенні супутникового навігаційного обладнання GPS/ГЛОНАСС/SBAS та впровадженні GNSS-технологій. Історію веде від 1973, коли в м. Сміла Черкас. обл. було засн. радіоприлад. завод, що ввійшов до складу ВПК Міністерства заг. машинобудування СРСР. Від 1979 на підприємстві виготовляли складові частини судн. апаратури «Шхуна», що забезпечувала прийом сигналів супутників системи «Цикада» (СРСР). Згодом колектив заводу під керівництвом Ю. Баннікова (від 1980) провів дослідно-конструктор. роботу з модернізації цієї навігац. апаратури (шифр — «Шхуна-М»), в результаті чого її перейм. в апаратуру «Човен», що працювала за сигналами систем «Транзит» (США), «Парус» (СРСР) та «Цикада» (пізніше виріб названо «СЧ-1»). Перший зразок виготовлено 1982, у листопаді наступ. року він при­йняв сигнали низькоорбітал. навігац. супутник. систем СРСР та США. Від 1983 радіоприлад. завод (п/с В-8030) — гол. підприємство з опрацювання, проведення випробувань і серій. виготовлення виробу «Човен». 1984 організовано відділ розроблення й супроводу виробництва супутник. навігац. апаратури (ВНА; нач. В. Бабаков), у структуру якого ввійшли: КБ супроводу (нач. В. Мотирьов), макетна лаб. (П. Русаков), КБ програмно-матем. забезпечення (М. Лу­к’яненко — лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки 2004 за створення інформ.-телекомунікац. систем із використанням мікрохвильових технологій та спеціалізов. обчислюв. засобів), КБ конструкції і друк. плат (В. Боровик). 1985 після реорганізації відділу утвор. КБ радіоприймал. пристроїв (нач. О. Кириченко) й обчислюв. пристроїв (О. Паша). Розпочато розроблення конструктор. документації та виготовлення двох експерим. зразків «СЧ-1». 1986 уведено в дію цех № 253 (навігац. апаратури), де організовано ділянку з робочими місцями для конструкторів ВНА, що супроводжували виробництво апаратури «Човен», також тут виготовляли виріб «Шхуна». Від 1986 підприємство здійснювало серій. випуск «СЧ-1» (корабельний, для військ. застосувань) і «СЧ-2» (для цивіл. застосувань), розробляло модифікації «СЧ-3» (геодез. призначення, для використання на місцевості): всього було виготовлено бл. 1500 комплектів апаратури «СЧ-1» і «СЧ-2», що успішно експлуатували як на кораблях ВМФ, так і на суднах пароплавств СРСР, підтвердивши свою перевагу у точності в порівнянні із закордон. апаратурою. У травні 1989 на базі заводу проведено всесоюзну наук.-тех. конф. із проблем навігац. апаратури. 1995 проведено реорганізацію радіоприлад. заводу «Оризон» шляхом виокремлення з його складу структур. підрозділів та створення на їх базі підприємств (фірм): серед 20-ти нових організацій — «О.-Н.» (об’єднано цех № 253, відділ гол. конструктора і лаб. САПР ТН) — підприємство з виробництва супутник. навігац. апаратури (дир. — В. Бабаков). У цей час відбувалося впровадження нових супутник. систем — ГЛОНАСС (РФ) і GPS (США), тому потрібно було створювати нові приймачі сигналів та нову апаратуру мор., назем. й авіац. призначення. 1996 фахівцями підприємства розроблено процесор сигналів GPS/ГЛОНАСС, на базі якого упродовж 2-х р. виготовлено перші дослідні зразки апаратури серії «Бриз»: Бриз-Н СН-3001 (переносна) і Бриз-К СН-3101 (морська), проведено попередні держ. випробування та розпочато серійне виробництво. 1997–98 виконано дослідно-конструктор. роботу на замовлення МО України з розроблення назем. апаратури СН-3003 «Базальт». 1994–99 також створювали авіац. апаратуру СН-3301 на замовлення АНТК ім. О. Антонова (Київ) для літака Ан-140. У 1999 розпочато розроблення авіац. апаратури для модернізації комплексів БРЕО літаків Су і МіГ СН-3307 «Сонар» для заводу «МіГремонт» (Запоріжжя). 2001 фахівцями «О.-Н.» спільно з колективами Керчен. мор. порту та Держгідрографії України введено в дію першу в Україні конт­рол.-коригув. станцію СН-3500, що дозволило Україні використовувати всі останні досягнення супутник. навігації. У роки незалежності України на підприємстві розроблено навігац. комплекси для потреб Ракет. військ і артилерії, геодез. комплекси для потреб Топограф. служби, що прийняті на озброєння МО України (2004 — геодез. апаратура СН-3603 «Тонік», 2007 — комплекс топограф. і часового забезпечення СН-3210 «Базальт-К».). 2003 «О.-Н.» очолив С. Дудкін, кількість працівників — бл. 400 осіб, у структурі — КБ, цех з виробництва приладів, служби збуту й постачання, економістів і технологів, якості, маркетингу тощо. У ці роки на підприємстві серійно виготовляли апаратуру «Бриз» різних модифікацій, СН-3003 «Базальт», СН-3210 «Базальт-К», СН-3603 «Тонік», СН-3002, СН-3022, СН-3301, СН-3307, СН-3700, СН-3921 (аналог СН-3920), СН-3833, СН-3834, СН-3836, СН-3837. «О.-Н.» залишалося єдиним віт­чизн. виробником апаратури споживачів супутник. радіонавігац. систем GPS/ГЛОНАСС, номенклатура виробів значно розширено. Осн. сферами використання були авіац., мор. і назем. транспорт, зв’язок, геодезія, випробув. обладнання та ін. 2003–11 підприємство, підпорядк. Мін-ву пром. політики України, випускало прилади СН-3301, СН-4312 і БПСН-2 (під егідою держ. підприємства «Антонов» встановлювали на літаки типу «Ан»), СН-3307 (спільно з «МіГремонт» та Львів. авіац.-ремонт. заводом встановлювали на літаки Су-17, Су-25, МіГ-29, Су-27 всіх модифікацій), СН-3003М та СН-3210 (прийняті на озброєння МО України для встановлення на наземні рухомі об’єкти), апаратуру СН-3700-03 (входила до складу навігац. комплексів танків «Оплот»), СН-3101 (використовували на кораблях ВМС України), СН-3603 та СН-4601 (прийняті на озброєння МО України для вирішення геодез. завдань), станції ККС СН-3500М (встановлені на о-ві Зміїний і в Одесі), СН-3833 та СН-3841М (признач. для забезпечення споживачів сигналом всесвіт. координов. часу і стабіл. частотою), прилади безпеки для залізнич. транспорту на замовлення структурних підрозділів «Укрзалізниці» тощо. Від 2011 «О.-Н.» — у складі держ. концерну «Укроборонпром»; від 2012 дир. — В. Майструк. 2014–15 пов­ністю припинено вироб. зв’язки з підприємствами РФ, розширено номенклатуру продукції для виходу на нові сегменти ринку. 2015 «О.-Н.» серійно виготовляло апаратуру СН-3003М, СН-3210, СН-3307, СН-3700-03, СН-4312, БПСН-2, СН-3841М, СН-4601, зокрема у кілька разів зросла частка комплектів апаратури військ. призначення; розроблено й впроваджено у виробництво автоматизов. комплекс розвідки СН-4003, нову модифікацію мор. апаратури СН-3101М, навігатора для бійця СН-3003М-08, апаратуру для назем. рухомих об’єктів СН-4215, створ. принципово нові види продукції (для вимірювання кутів, для навігації високодинам. об’єктів, для засобів автоматизації). 2016–20 підприємство продовжило серійне виготовлення апаратури, проводило її модернізацію; 2021 його очолив І. Сухобрус. Нині «О.-Н.» — лідер зі створення супутник. навігац. апаратури в Україні. Осн. напрями наук.-тех. діяльності: проектування аналог. і цифр. спеціалізов. великих інтеграл. схем, розроблення спеціалізов. антен для прийому сигналів супутник. навігац. систем GPS/ГЛОНАСС/SBAS, алгоритмів та програм для апаратури на основі приймачів сигналів систем GPS/ГЛОНАСС, уніфіков. тех. рішень, що дозволяють на їх базі створювати апаратуру для різних споживачів. Підпр-во розробляє й виробляє наступне обладнання: навігац. GPS/ГЛОНАСС-датчики та функціонал. модулі для вбудов. застосувань; авіац. навігац. обладнання для пасажир. і транспорт. магістрал. літаків, літаків місц. повітр. ліній, вертольотів; навігац.-інформ. комплекси для літаків військ. авіації; апаратуру синхронізації часу й частоти; профес. навігац. GPS/ГЛОНАСС-приймачі та апаратуру мор. та назем. базування, для жорстких умов експлуатації; обладнання безпеки та керування рухом залізнич. транспорту. В асортименті — понад 30 найменувань виробів для різних застосувань у галузі авіац., мор. та назем. транспорту, військ. техніки і продукції спец. призначення. Від початку створення підприємство змінило 4 покоління базових модулів та 4 покоління апаратури. На «О.-Н.» розпочато виготовлення нових навігац. виробів 5 покоління, що використовують сигнали супутник. систем GPS, ГЛОНАСС, GALILEO, BeiDou, а на їх основі — апаратури для назем., мор. та авіац. застосувань. Кількість працівників (2022) — бл. 250 осіб. Чимало фахівців підприємства відзначено держ. нагородами, зокрема В. Майструка — орденом «За заслуги» 3-го ступеня, І. Сухобрусу присвоєно звання «Засл. машинобудівник України». Різноманітні аспекти розроблення супутник. навігац. апаратури висвітлюють на наук.-тех. семінарах і конф., новітні зразки обладнання демонструють на спеціалізов. виставках.

Завантажити статтю