Оризон-Навігація

«ОРИЗО́Н-НАВІГА́ЦІЯ» — під­приємство оборон­но-промислового комплексу, що спеціалізується на створен­ні супутникового навігаційного обладна­н­ня GPS/ГЛОНАСС/SBAS та впроваджен­ні GNSS-технологій. Історію веде від 1973, коли в м. Сміла Черкас. обл. було засн. радіо­прилад. завод, що вві­йшов до складу ВПК Міністерства заг. машинобудува­н­ня СРСР. Від 1979 на під­приємстві виготовляли складові частини судн. апаратури «Шхуна», що забезпечувала при­йом сигналів супутників системи «Цикада» (СРСР). Згодом колектив заводу під керівництвом Ю. Бан­нікова (від 1980) провів дослідно-кон­структор. роботу з модернізації цієї навігац. апаратури (шифр — «Шхуна-М»), в результаті чого її перейм. в апаратуру «Човен», що працювала за сигналами систем «Транзит» (США), «Парус» (СРСР) та «Цикада» (пізніше виріб на­звано «СЧ-1»). Перший зразок виготовлено 1982, у листопаді на­ступ. року він при­йняв сигнали низькоорбітал. навігац. супутник. систем СРСР та США. Від 1983 радіо­прилад. завод (п/с В-8030) — гол. під­приємство з опрацюва­н­ня, проведе­н­ня ви­пробувань і серій. виготовле­н­ня виробу «Човен». 1984 організовано від­діл роз­робле­н­ня й су­проводу виробництва супутник. навігац. апаратури (ВНА; нач. В. Бабаков), у структуру якого вві­йшли: КБ су­проводу (нач. В. Мотирьов), макетна лаб. (П. Русаков), КБ про­грамно-матем. забезпече­н­ня (М. Лу­кʼяненко — лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки 2004 за створе­н­ня інформ.-телекомунікац. систем із викори­ста­н­ням мікрохвильових технологій та спеціалізов. обчислюв. засобів), КБ кон­струкції і друк. плат (В. Боровик). 1985 після реорганізації від­ділу утвор. КБ радіо­при­ймал. при­строїв (нач. О. Кириченко) й обчислюв. при­строїв (О. Паша). Роз­почато роз­робле­н­ня кон­структор. документації та виготовле­н­ня двох екс­перим. зразків «СЧ-1». 1986 уведено в дію цех № 253 (навігац. апаратури), де організовано ділянку з робочими місцями для кон­структорів ВНА, що су­проводжували виробництво апаратури «Човен», також тут виготовляли виріб «Шхуна». Від 1986 під­приємство здійснювало серій. випуск «СЧ-1» (корабельний, для військ. за­стосувань) і «СЧ-2» (для цивіл. за­стосувань), роз­робляло модифікації «СЧ-3» (геодез. при­значе­н­ня, для викори­ста­н­ня на місцевості): всього було виготовлено бл. 1500 комплектів апаратури «СЧ-1» і «СЧ-2», що успішно екс­плуатували як на кораблях ВМФ, так і на суднах пароплавств СРСР, під­твердивши свою пере­вагу у точності в порівнян­ні із закордон. апаратурою. У травні 1989 на базі заводу проведено всесоюзну наук.-тех. конф. із про­блем навігац. апаратури. 1995 проведено реорганізацію радіо­прилад. заводу «Оризон» шляхом ви­окремле­н­ня з його складу структур. під­роз­ділів та створе­н­ня на їх базі під­приємств (фірм): серед 20-ти нових організацій — «О.-Н.» (обʼ­єд­нано цех № 253, від­діл гол. кон­структора і лаб. САПР ТН) — під­приємство з виробництва супутник. навігац. апаратури (дир. — В. Бабаков). У цей час від­бувалося впровадже­н­ня нових супутник. систем — ГЛОНАСС (РФ) і GPS (США), тому потрібно було створювати нові при­ймачі сигналів та нову апаратуру мор., назем. й авіац. при­значе­н­ня. 1996 фахівцями під­приємства роз­роблено процесор сигналів GPS/ГЛОНАСС, на базі якого упродовж 2-х р. виготовлено перші дослідні зразки апаратури серії «Бриз»: Бриз-Н СН-3001 (пере­носна) і Бриз-К СН-3101 (морська), проведено попередні держ. ви­пробува­н­ня та роз­почато серійне виробництво. 1997–98 виконано дослідно-кон­структор. роботу на замовле­н­ня МО України з роз­робле­н­ня назем. апаратури СН-3003 «Базальт». 1994–99 також створювали авіац. апаратуру СН-3301 на замовле­н­ня АНТК ім. О. Антонова (Київ) для літака Ан-140. У 1999 роз­почато роз­робле­н­ня авіац. апаратури для модернізації комплексів БРЕО літаків Су і МіГ СН-3307 «Сонар» для заводу «МіГремонт» (Запоріж­жя). 2001 фахівцями «О.-Н.» спільно з колективами Керчен. мор. порту та Держ­гідро­графії України введено в дію першу в Україні конт­рол.-коригув. станцію СН-3500, що до­зволило Україні використовувати всі остан­ні досягне­н­ня супутник. навігації. У роки незалежності України на під­приємстві роз­роблено навігац. комплекси для потреб Ракет. військ і артилерії, геодез. комплекси для потреб Топо­граф. служби, що прийняті на озброє­н­ня МО України (2004 — геодез. апаратура СН-3603 «Тонік», 2007 — комплекс топо­граф. і часового забезпече­н­ня СН-3210 «Базальт-К».). 2003 «О.-Н.» очолив С. Дудкін, кількість працівників — бл. 400 осіб, у структурі — КБ, цех з виробництва приладів, служби збуту й по­стача­н­ня, економістів і технологів, якості, маркетингу тощо. У ці роки на під­приємстві серійно виготовляли апаратуру «Бриз» різних модифікацій, СН-3003 «Базальт», СН-3210 «Базальт-К», СН-3603 «Тонік», СН-3002, СН-3022, СН-3301, СН-3307, СН-3700, СН-3921 (аналог СН-3920), СН-3833, СН-3834, СН-3836, СН-3837. «О.-Н.» залишалося єдиним віт­чизн. виробником апаратури споживачів супутник. радіонавігац. систем GPS/ГЛОНАСС, номенклатура виробів значно роз­ширено. Осн. сферами викори­ста­н­ня були авіац., мор. і назем. транс­порт, звʼязок, геодезія, ви­пробув. обладна­н­ня та ін. 2003–11 під­приємство, під­порядк. Мін-ву пром. політики України, випускало прилади СН-3301, СН-4312 і БПСН-2 (під егідою держ. під­приємства «Антонов» встановлювали на літаки типу «Ан»), СН-3307 (спільно з «МіГремонт» та Львів. авіац.-ремонт. заводом встановлювали на літаки Су-17, Су-25, МіГ-29, Су-27 всіх модифікацій), СН-3003М та СН-3210 (прийняті на озброє­н­ня МО України для встановле­н­ня на наземні рухомі обʼєкти), апаратуру СН-3700-03 (входила до складу навігац. комплексів танків «Оплот»), СН-3101 (використовували на кораблях ВМС України), СН-3603 та СН-4601 (прийняті на озброє­н­ня МО України для виріше­н­ня геодез. зав­дань), станції ККС СН-3500М (встановлені на о-ві Зміїний і в Одесі), СН-3833 та СН-3841М (при­знач. для забезпече­н­ня споживачів сигналом всесвіт. координов. часу і стабіл. частотою), прилади без­пеки для залізнич. транс­порту на замовле­н­ня структурних під­роз­ділів «Укрзалізниці» тощо. Від 2011 «О.-Н.» — у складі держ. концерну «Укр­оборон­пром»; від 2012 дир. — В. Майструк. 2014–15 пов­ністю припинено вироб. звʼязки з під­приємствами РФ, роз­ширено номенклатуру продукції для виходу на нові сегменти ринку. 2015 «О.-Н.» серійно виготовляло апаратуру СН-3003М, СН-3210, СН-3307, СН-3700-03, СН-4312, БПСН-2, СН-3841М, СН-4601, зокрема у кілька разів зросла частка комплектів апаратури військ. при­значе­н­ня; роз­роблено й впроваджено у виробництво автоматизов. комплекс роз­відки СН-4003, нову модифікацію мор. апаратури СН-3101М, навігатора для бійця СН-3003М-08, апаратуру для назем. рухомих обʼєктів СН-4215, створ. принципово нові види продукції (для вимірюва­н­ня кутів, для навігації високодинам. обʼєктів, для засобів автоматизації). 2016–20 під­приємство продовжило серійне виготовле­н­ня апаратури, проводило її модернізацію; 2021 його очолив І. Сухобрус. Нині «О.-Н.» — лідер зі створе­н­ня супутник. навігац. апаратури в Україні. Осн. напрями наук.-тех. діяльності: проектува­н­ня аналог. і цифр. спеціалізов. великих інтеграл. схем, роз­робле­н­ня спеціалізов. антен для при­йому сигналів супутник. навігац. систем GPS/ГЛОНАСС/SBAS, алгоритмів та про­грам для апаратури на основі при­ймачів сигналів систем GPS/ГЛОНАСС, уніфіков. тех. рішень, що до­зволяють на їх базі створювати апаратуру для різних споживачів. Підпр-во роз­робляє й виробляє на­ступне обладна­н­ня: навігац. GPS/ГЛОНАСС-датчики та функціонал. модулі для вбудов. за­стосувань; авіац. навігац. обладна­н­ня для пасажир. і транс­порт. магістрал. літаків, літаків місц. повітр. ліній, вертольотів; навігац.-інформ. комплекси для літаків військ. авіації; апаратуру синхронізації часу й частоти; профес. навігац. GPS/ГЛОНАСС-при­ймачі та апаратуру мор. та назем. базува­н­ня, для жорстких умов екс­плуатації; обладна­н­ня без­пеки та керува­н­ня рухом залізнич. транс­порту. В асортименті — понад 30 найменувань виробів для різних за­стосувань у галузі авіац., мор. та назем. транс­порту, військ. техніки і продукції спец. при­значе­н­ня. Від початку створе­н­ня під­приємство змінило 4 поколі­н­ня базових модулів та 4 поколі­н­ня апаратури. На «О.-Н.» роз­почато виготовле­н­ня нових навігац. виробів 5 поколі­н­ня, що використовують сигнали супутник. систем GPS, ГЛОНАСС, GALILEO, BeiDou, а на їх основі — апаратури для назем., мор. та авіац. за­стосувань. Кількість працівників (2022) — бл. 250 осіб. Чимало фахівців під­приємства від­значено держ. нагородами, зокрема В. Майструка — орденом «За заслуги» 3-го ступеня, І. Сухобрусу присвоєно зва­н­ня «Засл. машинобудівник України». Різноманітні аспекти роз­робле­н­ня супутник. навігац. апаратури висвітлюють на наук.-тех. семінарах і конф., новітні зразки обладна­н­ня демонструють на спеціалізов. ви­ставках.

Завантажити статтю