Ориктоценоз
Визначення і загальна характеристика
ОРИКТОЦЕНО́З (від грец. ορυκτός — викопний і ...ценоз) — сукупність скамʼянілих решток організмів, слідів і продуктів їх життєдіяльності з одного місця (зокрема родовища корисних копалин). Маловживаний синонім — ориктокомплекс. Термін «О.» введений у серед. 20 ст. грузин. палеонтологом Л. Давіташвілі за рекомендацією рос. палеонтолога І. Єфремова для позначення комплексу всіх викоп. залишків тварин і рослин (скамʼянілостей), що трапляються в породі. Сам І. Єфремов вважав, що О. — це сукупність уже фосилізованих залишків організмів, знайдених у певному місці. Серед науковців досить відомим також стало визначення, що запропонував рос. палеонтолог В. Друщиц: О. — всі органічні залишки, виявлені у викоп. стані в одному місці, в одному шарі. Виділяють різні типи: розсіяний, плямистий, черепашковий, конкреційний, лінзовидний, пластовий та ін. Кожний О. є елементар. одиницею місцезнаходження, його тип часто визначає будову останнього. Серед його характеристик — насиченість породи скамʼянілостями, структура (розподіл органіч. залишків), орієнтація залишків, генезис. За походженням О. можуть бути моногенні (складені з залишків одного генезису) та гетерогенні (є сукупністю залишків різного походження). Серед моногенних найчастіше трапляються аллохтонні поховання (напр., глобігерін. мули на підвод. височинах в океані); з них розрізняють 2 типи: полігенний (перенесені залишки різних, але тільки мор. організмів) та омнігенний (перенесені різко різнорідні елементи мор. і континентал. середовищ — сумісне поховання черепашок головоногих і двостулк. молюсків та рослин. залишків). Однак палеонтологи переважно виявляють гетерогенні О. Вивчення О. дозволяє відновити палеобіогеоценози минулого. Під час аналізу О. виділяють групи організмів, зʼясовують характер розташування органіч. залишків у породі (біостратономіч. аналіз), тафономічні особливості (дальність перенесення, ступінь руйнування, прижиттєве положення тощо), реконструюють спосіб життя й умови існування похованих організмів (палеоекол. аналіз). Це дозволяє реконструювати палеобіогеоценози окремих частин басейну та за можливості всього басейну. Значення О. часто помилково ототожнюють зі значенням терміна «Некроценоз» (див. також Танатоценоз, Тафоценоз).
Літ.: Давиташвили Л. Ш. Ценозы живых организмов и органических остатков // Сообщения АН Грузин. ССР. 1945. Т. 6, вып. 7; Ефремов И. А. Тафономия и геологическая летопись // Тр. Палеонтол. ин-та АН СССР. 1950. Т. 24; Давиташвили Л. Ш. К вопросу о классификации ценозов организмов и органических остатков // Общие вопр. эволюцион. палеобиологии. Т. 1. Тбилиси, 1964; Друщиц В. В. Палеонтология беспозвоночных. Москва, 1974; Собецкий В. А. Донные сообщества и биогеография позднемеловых платформенных морей юго-запада СССР // Тр. Палеонтол. ин-та АН СССР. 1978. Т. 166; Янин Б. Т. Основы тафономии. Москва, 1983.
О. Ю. Аністратенко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
