Орисик Михайло
ОРИ́СИК Михайло (26. 09. 1885, с. Вілька, нині Сяноц. пов. Підкарпат. воєводства, Польща — 17. 03. 1946, с. Гутисько Бережан., нині Терноп. р-ну Терноп. обл.) — майстер художнього різьблення на дереві, педагог. Батько Андрія та Степана Орисиків. Мистецтву навч. в школі столяр. справи та скульптури в с. Риманів-Здруй (Кроснен. пов. Підкарпат. воєводства) та самотужки. Різьбив ведмедів, вовків, лисиць, гірських орлів, оленів, верблюдів, слонів, а також сюжетні композиції, зокрема «Лемко грає на дуді», «Лемко-дротар», «Мисливець», «Два діди», «Лемко-лісоруб», «Лемкиня з кошиком», «Лемко з люлькою» (1936; кілька варіантів). Працював на нафт. копальнях, воював на фронтах 1-ї світової війни, потрапив у рос. полон. Після війни навчав різьбленню своїх синів, розвивав різьбярство у Вільці. 1945 виселений у с. Гутисько, де невдовзі помер. Тут 2006 відкрито Музей різьблення його імені. О. — один із засн. школи дерев’яної скульптури на Лемківщині. Створював нові форми плоского та круглого різьблення, розширював тематику виробів, стилізував декор. ужитк. речі (ручки палиць, попільнички, чорнильниці, люльки, щипці для горіхів). Вирізьбив царські ворота для церкви в с. Тилява (Кроснен. пов.).
Рекомендована література
- Красовський І. Михайло Орисик — визначний лемківський різьбяр першої половини ХХ століття. 1995;
- Кищак С. І. Корені лемківської різьби. 2003 (обидва — Львів).
Завантажити статтю
Людина 
