Оришкевич Петро
ОРИШКЕ́ВИЧ Петро (29. 04. 1909, містечко Олесько, нині смт Золочів. р-ну Львів. обл. — 05. 10. 1982, Вашинґтон) — географ, громадський діяч. Брат Осипа та Романа Оришкевичів. Закін. гімназію у Львові (1928), Львів. університет (1933). Учителював. Був дійс. чл. НТШ, тісно співпрацював із В. Кубійовичем. 1944 виїхав до Німеччини, де перебував у таборах для переміщених осіб. 1949 здобув докторат із географії під керівництвом В. Кубійовича в УВУ в Мюнхені. Того ж року емігрував до США. 1951–77 працював у Службі військ. мап. Засн. і дир. (1955–74) Школи українознавства у Вашинґтоні. О. — член-кореспондент НТШ, 1962–82 — секр. його Вашинґтон. осередку. Був засн. і диригентом хору при церкві Пресвятої родини у Вашинґтоні. Автор геогр.-істор. нарису «Українці Засяння» (Мюнхен, 1962), «Географічних мап України» (Ню Йорк, 1963; 1970), підручника «Початкова географія України й українських поселень» (Ню Йорк, 1974; 1987), праць «Географія українців (русинів) Великого Вашінґтону» (Вашінґтон; Ню Йорк, 1981), «Географія Золочівщини» (опубл. у зб. «Золочівщина. Її минуле і сучасне», Торонто, 1982).
Рекомендована література
- Калиневич І. У вічну дорогу Петру Оришкевичеві // Свобода. 1983, 12 січ.