Оришкевич Петро

ОРИШКЕ́ВИЧ Петро (29. 04. 1909, містечко Олесько, нині смт Золочів. р-ну Львів. обл. — 05. 10. 1982, Вашинґтон) — гео­граф, громадський діяч. Брат Осипа та Романа Оришкевичів. Закін. гімназію у Львові (1928), Львів. університет (1933). Учителював. Був дійс. чл. НТШ, тісно спів­працював із В. Кубі­йовичем. 1944 ви­їхав до Німеч­чини, де пере­бував у таборах для пере­міщених осіб. 1949 здобув докторат із гео­графії під керівництвом В. Кубі­йовича в УВУ в Мюнхені. Того ж року емігрував до США. 1951–77 працював у Службі військ. мап. Засн. і дир. (1955–74) Школи україно­знавства у Вашинґтоні. О. — член-кореспондент НТШ, 1962–82 — секр. його Вашинґтон. осередку. Був засн. і диригентом хору при церкві Пресвятої родини у Вашинґтоні. Автор геогр.-істор. нарису «Українці Зася­н­ня» (Мюнхен, 1962), «Гео­графічних мап України» (Ню Йорк, 1963; 1970), під­ручника «Початкова гео­графія України й українських поселень» (Ню Йорк, 1974; 1987), праць «Гео­графія українців (русинів) Великого Вашінґтону» (Вашінґтон; Ню Йорк, 1981), «Гео­графія Золочівщини» (опубл. у зб. «Золочівщина. Її минуле і сучасне», Торонто, 1982).

Завантажити статтю