Орищенко Олександр Васильович

ОРИ́ЩЕНКО Олександр Васильович (30. 08(11. 09). 1896, Мглин. пов. Черніг. губ. — ?) — правознавець. Закін. Стародуб. духовне училище (нині Брян. обл., РФ, 1910) і 4 класи Черніг. духов. семінарії (1914). Відтоді навч. на юрид. факультеті Варшав. університету, що під час 1-ї світової вій­ни 1915 був евакуйов. у м. Ростов-на-Дону (Росія) і перейм. у Донський університет. 1916 мобілізов. до рос. армії, 1918 демобілізований. Працював на Шосткин. пороховому заводі (нині Сум. обл.), у кооп. організаціях, продовжив навч. на 3-му курсі Донського університету. 1919–21 служив у Червоній армії. Від 1921 навч. на 4-му курсі соц.-правового факультету Київ. інституту нар. господарства. 1922 захистив дипломну роботу «Значення Сперанського в історії руського законодавства» і отримав ступ. канд. права. 1923 подав заяву в аспірантуру на Н.-д. каф. історії України, яку очолював М. Василенко. Відтоді — непостій. позаштат. співроб. Комісії історії укр. права ВУАН (Київ). Досліджував питання про податки та повиннос­­ті у Великому князівстві Литовсь­кому. 1923–24 втратив зв’язок із ВУАН. Подальша доля невідома.

Рекомендована література

1. Ukrainica: архівні студії. Т. 1. К., 1997.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю