Оріхівська справа
ОРІ́ХІВСЬКА СПРА́ВА — карально-репресивна акція. Застосована проти керів. складу парт. комітету, райвиконкому та працівників госп. установ Оріхів. р-ну Дніпроп. обл. надзвич. хлібозаготівел. комісією в УСРР на чолі з В. Молотовим. На поч. грудня 1932 він першим звернув увагу чл. політбюро ЦК КП(б)У на «саботаж» керівництва Оріхів. р-ну, однак воно не вжило рішучих заходів. Тоді В. Молотов доповів Й. Сталіну, який надіслав до всіх парторганізацій циркуляр з вимогою заарештувати і покарати «винних» тюрем. увʼязненням на 5– 10 р. 12 грудня 1932 обласний прокурор видав постанову про притягнення до кримінал. відповідальності, арешт і завершення слідства протягом 5-ти днів у справі 14-ти відповідал. працівників Оріхів. р-ну, які «чинили злісний саботаж хлібозаготівлі»: М. Паламарчука (голови райвиконкому, чл. ВУЦВК), В. Головіна (секр. рай. парт. комітету), Ф. Ордельяна (голови контрол. комісії робітн.-селян. інспекції), Ф. Вʼялиха (заступник голови райвиконкому), І. Луценка (зав. райземупр.), І. Пригоди (голови райколгоспспілки), Г. Медведя (дир. МТС), С. Буряківського (зав. райзаготзерна), Є. Скичка (зав. організац. відділу рай. парт. комітету), І. Деєва (голови Новокарпів. сільради), І. Аністрата (старшого агронома р-ну), І. Демʼяненка (агронома МТС), А. Гришка (секр. Юрʼїв. партосередку), А. Мохнорила (дільничого агронома МТС). Їх звинуватили в організов. саботажі хлібозаготівель і намаганнях зменшити та приховати справжню врожайність. У газетах зʼявилися статті про суд над «оріхів. зрадниками». М. Паламарчука, В. Головіна, Ф. Ордельяна, І. Пригоду засудили до 10 р. таборів, решту, зокрема І. Андрюшенка (ред. рай. г. «Ленінським шляхом»), Д. Бутовицького (голову Єгоріїв. сільради), — на терміни 3–8 р. таборів. О. с. була використана для форсування держ. хлібозаготівель в УСРР. Подібні показові карально-репрес. заходи застосовували до парт.-рад. і госп. установ кожної з областей УСРР, а також у кожному р-ні. За листопад — поч. грудня 1932 органи Держ. політ. упр. УСРР заарештували 1830 працівників колгоспів, зокрема 340 голів і 750 чл. правлінь.