Орленко Юрій Максимович
ОРЛЕ́НКО Юрій Максимович (27. 12. 1901, с. Старий Мерчик, нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл. — 1971, Харків) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1960), професор (1962). Закін. Харків. мед. інститут (1927), де й працював ординатором (1931–32) та асист. (1932–36) шпитал. хірург. клініки. 1938–41 та 1945–47 — в Укр. інституті удосконалення лікарів (Харків). Під час 2-ї світової війни — військ. лікар. 1947–48 — директор Харків. обл. станції переливання крові; 1948–51 — завідувач відділу консервування крові, 1951–60 — директор Укр. інституту переливання крові і невідклад. хірургії (Харків); 1960–65 — завідувач кафедри заг. хірургії, 1965–70 — каф. шпитал. хірургії Харків. мед. інституту. Вивчав питання переливання крові, проблеми гострого холециститу, захворювань позапечінк. жовч. шляхів, хірург. лікування хвороб печінки. Розробив препарат сухої хлорид. плазми та апарат для дефібринування крові.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Методы лечения острых гнойных процессов // Сов. хирургия. 1936. № 9 (співавт.); Активная хирургическая обработка гранулирующих ран и длительно незаживающих изъязвившихся коллоидных рубцов // Госпитал. дело. 1944. № 3; Новый препарат «Хлоридная плазма» и его применение при ряде хирургических заболеваний // Вопр. переливания крови. К., 1955. Т. 4; Изменение функционального состояния щитовидной железы при экспериментальной кишечной непроходимости // Там само. 1958. Т. 5; Перфоративные язвы желудка и двенадцатиперстной кишки у лиц пожилого и старческого возраста // ВХ. 1962. № 4.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
