Орлов Дмитро Олександрович
ОРЛО́В Дмитро Олександрович (справж. — Калгін; 1842, Владимир. губ., Росія — 1919) — співак (драматичний тенор). Закін. Владимир. духовну семінарію. Від 1860 співав у Моск. синодал. хорі, від 1863 — С.-Петербур. придвор. співац. капелі. Співу навч. у С.-Петербур. театр. училищі (кл. М. Вітеляро), удосконалював майстерність у Мілані (Італія) в А. Буцці. 1865 успішно дебютував партією Собініна («Життя за царя» М. Глінки) у Великому театрі (Москва), де працював 1867–69. У 1869–86 був солістом Маріїн. театру в С.-Петербурзі. Від 1886 виступав у провінції. 1865–67 гастролював в Києві та Одесі. 1874 був солістом Київ. опери, де вперше виконав партії Андрія Морозова в опері «Опричник» П. Чайковського (також і в Одесі) та Йонтека в опері «Галька» С. Монюшка. Мав надзвичайно гнучкий, сильний і дзвінкий голос широкого діапазону. У концертах виступав також в ансамблі з Є. Лавровською, Ю. Платоновою, Й. Палечеком. П. Чайковський присвятив О. романс «Як над гарячою золою» (1875).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Князь Михайло («Карпатська троянда» З. Саломана), Олексій («Єрмак» М. Сантіса), Михайло Туча («Псков’янка» М. Римського-Корсакова, 1-а ред., 1873; композитор високо оцінив виконання О.), Родольф («Анджело» Ц. Кюї, 1-а ред., 1876), Кирибеєвич («Купець Калашников» А. Рубінштейна), Радамес («Аїда» Дж. Верді).
Рекомендована література
- Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972.
Завантажити статтю
Людина 
