Орлов Олександр

ОРЛО́В Олександр (27. 08. 1899, м. Холм, нині Люблін. воєводства, Польща — 27. 08. 1948, Прага) — геолог. Член НТШ і Чеського королів. наук. товариства. 1917–19 навч. у Київ., 1919–21 — Кам’янець-Поділ. (нині Хмельн. обл.; 1920–22 також викладав у ньому) університетах. Від 1922 — на еміграції у Празі, де від 1923 поглиблював знання у Карловому університеті та УВУ. 1926 захистив докторат на природн. факультеті Карлового університету, де від 1927 й працював: спочатку асист. Петрографіч. інституту, від 1932 — доцент, 1948 — надзвичай. проф. Водночас викладав в Укр. вищому пед. інституті ім. М. Драгоманова й УВУ (від 1939 — надзвичай. проф.); 1939–45 — співроб. Чеського геол. інституту. Наукові дослідження присвячені мінералогії та петрографії Чехословаччини. Автор низки статей в «Українській загальній енциклопедії» (1935) та наук. період. виданнях, зокрема й «Матеріяли до петроґрафічної характеристики лямпрофірових жильних горнин західньо-чеського альгонкія» // «Праці Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова», 1929, т. 1; «Нові дані та спостереження про базичні фосфати» // «Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ у Львові», 1930, т. 28–29.

Завантажити статтю