Орловський Євген Логинович
ОРЛО́ВСЬКИЙ Євген Логинович (31. 03(13. 04). 1907, с. Махнівка Київ. губ., нині Хмільн. р-ну Вінн. обл. — 16. 04. 1986, Ленінград, нині С.-Петербург) — фахівець у галузі електротехнічного передавання зображення. Доктор технічних наук (1947), професор (1951). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. політех. інститут (1930). Від 1932 працював у Військ. академії зв’язку: 1956–69 — завідувач кафедри військ. телебачення; 1970–84 — науковий співробітник Всесоюз. НДІ телебачення (обидва — Ленінград). Уперше в світі звернув увагу на напівтонові характеристики фототелегр. прийом. системи і на її стійкість до перешкод; визначив умови, за яких із підсиленого сигналу можна добути найбільшу кількість інформації. Брав участь у розробленні вітчизн. фототелегр. апаратури. Розробив теорію апертур. викривлень при фотозапису з врахуванням неліній. процесів. Запропонував методи амплітудно-частот. модуляції з асиметр. обмеженням спектра при електр. передаванні зображення. Керував роботою з прийому і запису сигналів із далекого космосу від автомат. міжпланет. станцій.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теоретические основы фототелеграфирования. 1957; Теоретические основы электрической передачи изображений. Т. 1–2. 1962 (співавт.); Передача факсимильных изображений. 1980 (усі — Москва).