Орлянкін Валентин Іванович

ОРЛЯ́НКІН Валентин Іванович (24. 01. 1906, с. Варварино, нині Тамбов. обл., РФ — 13. 07. 1999, Київ) — кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Сталінcька премія (1943). Член НСКінУ (1960). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закін. ВДІК (Москва, 1936). Працював оператором-кореспондентом по Криму (Ялта, 1937–40), на студії «Укркінохроніка» (Київ, 1940–41, 1945–52, від 1957), об’єдн. студії в Алма-Аті (1941–42), Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Дов­женка (1952–57). Зняв докум. стрічки: «Сталінград», «Битва за нашу Радянську Україну» (обидві — 1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1944), «Україна відроджується», «Свято Перемоги» (обидві — 1945; усі — спів­авт.), «Радянська Україна» (1946), «Свято піонерів» (1947), «Радянське Закарпаття», «Українська олімпіада» (обидві — 1948), «На ланах України», «Ірпінська заплава» (обидві — 1949), «Першість СРСР по боксу» (1951), «Юним друзям природи» (1952), «Кормова база колгоспу» (1955), «Спортсмени одного села», «Літній табір юних натуралістів», «Шлях мужніх» (усі — 1957), «Земля київська» (1958), «Тваринництво Буковини» (1959), «Спортивна слава» (1960), «Кубок змінює адресу», «Туристськими стежками» (обидві — 1961), «Гектар рідної землі» (1962), «Людина і небо», «Перекати» (обидві — 1963), «Кинутий уперед», «Чорнобильські зустрічі» (обидві — 1964), «Кораблі не вмирають» (1965, спів­авт., 1-а премія 2-го Вкф, Київ, 1966), «105 днів без тебе» (1966), «Світязь-озеро» (1968), «Іван Микитенко», «Етюд про секунду» (обидві — 1970), «Місто акварельних барв» (1971); х/ф «Зірки на крилах» (1955, реж. І. Шмарук), «Мандрівка в молодість» (1956, реж. В. Крайниченко, Г. Ліпшиць; обидва — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Дов­женка, спів­авт.). Автор кн. «Кораблі не вмирають» (1970), «А до Волги четыре шага...» (1982; обидві — Київ).

О. Б. Парфенюк

завантажити статтю