Клейнман Фридерік
Визначення і загальна характеристика
КЛЕ́ЙНМАН Фридерік (1897, Львів — осінь 1943, там само) — живописець, графік і сценограф. Закін. Львів. реал. школу. Брав участь у 1-й світ. війні у складі австр. війська. Навч. живопису в Кракові, Відні та Парижі (1919–23). Працював у Львові від 1924. Учасник міських виставок від 1925. Персон. — у Львові (1935). Член та голова мист. секції (від 1926) об’єдн. «Євр. літ.-художнє товариство». Малював у техніках олії, акварелі, гуаші, часто створював рисунки сангіною, вугіллям, тушшю — портрети, краєвиди (переважно міські), натюрморти, композиції на побут., реліг., алегор. тематику. Його карикатури на відомих львів’ян друкували у часописах «Chwila», «Sygnały», «Szczutek», демонстрували на стінах літ.-артист. кав’ярні М. Атляса на площі Ринок, № 45. Схильність до карикатури позначилася на ґротескності образів у його творах ін. жанрів. Рисував екслібриси, проектував плакати, займався книжк. графікою, оформляв вітрини крамниць. Створював декорації, костюми, ляльок для Євр. театру, ін. львів. театрів — «Дохлий кіт» (1924), «Семафор» (1924–27), «Львів. ляльки» (1925), «Азазель» (1927–29), «Євр. маріонетки» (1929), «Дит. євр. балет» (1939), для львів. гастролей театрів «Ґольдфаден» зі Станіслава (нині Івано-Франківськ; 1929–32) і Варшав. євр. театру (1938). Гол. художник к/ф «Пурімшпілер» (1937). Для сценографії К. характерні гра яскравих плям світла та кольору, використання кубістич. і конструктивіст. форм. У живописі експериментував, змішуючи різні техніки для досягнення особливих фактур. та колористич. ефектів. Емоц. напруга образів і формал. прийомів свідчить про вплив експресіонізму. Звертався до львів. тематики, зарисовуючи вуличні типи. Загинув у Янів. концтаборі. Про його творчість писали Е. Сандель, Є. Малиновський. Окремі роботи зберігаються у музеях Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Автопортрет» (1919; 1927), «Художник» (1921), «Каплиця Боїмів», «Площа Краківська» (обидва — 1925), «Гуцул», «Художник Ю.-З. Менкес» (обидва — 1926), «Дон Кіхот» (1927), «Фантазія (Ґротеск)», «Натюрморт із квітами та японською статуеткою» (обидва — 1928), «Історія Голема», «Євреї з Торою», «Катеринщик», «Продавець фруктів» (усі — 1933), «Площа Бернардинська», «Вікно», «Маска і гітара» (усі — 1935); цикл «Львівські подвір’я» (1935).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
