Оробко Василь Йосипович
Визначення і загальна характеристика
ОРО́БКО Василь Йосипович (24. 11(06. 12). 1882, с. Долішні Станівці, нині Нижні Станівці Вижниц. р-ну Чернів. обл. — 1932?) — військовик. Отаман УГА (1919). Навч. у вищих держ. гімназіях у Радівцях на Пд. Буковині (нині Румунія, 1893–99) та у Чернівцях(1899–1902). Перебував на військ. службі в австро-угор. армії, зокрема від 1915 — капітан 95-го Галиц. піхот. полку. Від 1918 — в УГА. Був військ. комендантом м. Чортків (нині Терноп. обл.) і командиром Чортків. окруж. військ. команди, якій також підпорядк. Борщів., Заліщиц., Гусятин., Бучац. повіти. У червні 1919 признач. командиром 14-ї бригади УГА, що 16 липня 1919 утримувала передпілля перед мостом у с. Кудринці (нині Борщів. р-ну Терноп. обл.), даючи змогу всім частинам 3-го Корпусу УГА перейти р. Збруч. Від серпня 1919 — військ. комендант Вінниці, де частини його бригади несли гарнізонну службу та готувалися до майбут. боїв. На честь здобуття Києва об’єднаними укр. військами 30 серпня 1919 організував і приймав у Вінниці військ. парад. На поч. жовтня 1919 на чолі 14-ї бригади УГА вирушив на протиденікін. фронт. У багатоден. боях з переважаючими силами денікінців частини 3-го Корпусу зазнали поразки, тому 19 жовтня 1919 О. наказав решткам своєї бригади вирушити до м. Жмеринка (нині Вінн. обл.) і перейти там в армій. резерв. Наприкінці жовтня 1919 захворів, після одужання — старшина зв’язку УГА при штабі військ Новорос. обл. в Одесі, також був командиром Збірної станиці УГА у місті. Як найвищий за рангом старшина УГА рішуче відмежувався від інспіров. більшовиками на поч. лютого 1920 робітн. повстання і заявив у пресі, що УГА не має наміру перебирати владу в Одесі. На поч. березня 1920 отримав наказ відправити з Одеси ешелони з усіма галиц. частинами, а самому повернутися у розпорядження польового штабу Червоної УГА у м. Бірзула (нині Подільськ Одес. обл.). Безуспішно звертався з клопотаннями до більшов. командування про видачу УГА генералів О. Микитки і Ґ. Ціріца. У середині березня 1920 усунутий більшовиками з посади командира частин Червоної УГА в Одесі. Подальша доля невідома.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
