Оровецький Юрій Павлович
ОРОВЕ́ЦЬКИЙ Юрій Павлович (15. 04. 1930, с-ще Панютине, нині смт Лозів. р-ну Харків. обл. — 31. 08. 2010, Київ) — геолог, геофізик. Син П. Оровецького. Доктор геолого-мінералогічних наук (1986). Премія ім. В. Вернадського АНУ (1993). Закін. Київський університет (1954). Відтоді працював у Краснояр. територіал. геол. управлінні (РФ). 1960 — в Інституті геол. наук АН УРСР; 1961–2003 — в Інституті геофізики НАНУ (обидва — Київ): 1996–2003 — завідувач відділу геол. проблем глибин. геофізики. Наукові дослідження: глибинна будова різних регіонів Землі; геотектоніка докембрію; геол. інтерпретація геофіз. даних; простор. розміщення корис. копалин; корове алмазоутворення.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Тектоника центральной части северного склона Крымских гор (по материалам геофизических и геологических исследований). К., 1963 (співавт.); Физические свойства и вещественный состав изверженных пород Горного Крыма. К., 1969 (співавт.); Мантийный диапиризм. К., 1990; Mantle plumes. New-Delhy; Calcutta, 1999; Горячие пояса Земли. К., 2006 (співавт.).
Рекомендована література
- Старостенко В. И., Коболев В. П. Коллеге — 80 // ГФЖ. 2010. № 3;
- Коболев В. П. Памяти моего друга и коллеги Юрия Павловича Оровецкого // Там само. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
