Орос Василь Петрович
О́РОС Василь Петрович (02. 01. 1933, с. Теребля, нині Тячів. р-ну Закарп. обл. — 06. 05. 2019, Ужгород) — живописець. Заслужений майстер народної творчості України (1999). Премія ім. Д. Щербаківського (1998). Член НСМНМУ (1990). Після служби в рад. армії працював механіком в Ужгород. автопарку. Захопився живописом, навч. самотужки, багато читав як із теорії мистецтва, так і з практики. Приятелював із Ф. Коложварі. У творах використовував прадавню символіку, сюжети з фольклору, зокрема з казок, пісень, легенд, нар. звичаїв та обрядів, оригінально їх інтерпретуючи. У 1960–70-х рр. часто їздив Закарпаттям, малював з натури, однак не намагався копіювати природу, а зображував її по-своєму. У його доробку — пейзажі, натюрморти, портрети, ікони, твори на істор. тематику в стилі наїв. мистецтва. Манера письма О. не академічна. Він ніби розфарбовує створену на полотні графічну композицію, що характерно для самодіял. митців. Учасник обл., всеукр. та міжнар. мистецьких виставок. Персон. — в Ужгороді (1992), Києві (1993).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «На полонині» (2006), «Що посієш, те й пожнеш», «Шлях до Голокосту» (обидва — 2008).
Рекомендована література
- Звонар І. «...А на цьому боці — все моє життя» // Новини Закарпаття. 1992, 19 груд.;
- Королівський В. Чисті фарби. Чиста душа // Ділове Закарпаття. 1993, 14–20 січ.
Завантажити статтю
Людина 
