Орос Михайло Андрійович

О́РОС Михайло Андрійович (псевд.: Хміль, Данило; 24. 09. 1920, с. Буштино, нині смт Тячів. р-ну Закарп. обл. — 29. 09. 1994) — учасник національно-визвольного руху. Від 1932 навч. в Ужгород. реал. гімназії, від 1938 — у гімназії м. Хуст (нині Закарп. обл.). Брав активну участь у діяльності товариства «Пласт». Наприкінці 1939 створив і очолив підпіл. молодіжну організацію для боротьби проти угор. окупації. Восени 1940 признач. підреферентом ОУН серед учнів гімназії, а його організацію проголошено юнац. секцією ОУН. Її чл. поширювали націоналіст. літературу, в березні 1941 зняли із Хуст. замку угор. прапор і повісили замість нього укр., встановили побл. с. Велика Копаня (нині Берегів. р-ну Закарп. обл.) хрест із написом «Борцям за волю України». Заарешт. угор. владою, 13 місяців перебував в ув’яз­нен­ні. Після звільнення працював на буд-ві, згодом повернувся до рідного села, де з приходом рад. армії у жовтні 1944 організував нар. комітет. Обраний делегатом 1-го з’їзду Нар. комітетів Закарп. України, на якому одноголосно прийнято Маніфест про возз’єд­нання Закарп. України з Рад. Україною. Відновив зв’язок з ОУН, став референтом пропаганди Закарп. крайового проводу, перейшов на нелегал. становище. 18 жовтня 1945 заарешт., 14 січня 1946 засудж. до розстрілу, заміненого у квітні того ж року на 20 р. каторги. Покарання відбував у норил. таборах (Краснояр. край, РФ). Звільнений 1960, повернувся на батьківщину. Реабіліт. 1992.

Завантажити статтю