Орос Петро

О́РОС Петро (14. 07. 1917, с. Бірі, нині Угорщина — 27. 08. 1953, с. Сільце Іршав., нині Берегів. р-ну Закарп. обл., перепохов. у с. Білки Іршав., нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) — церковний діяч Мукачівської греко-католицької єпархії. Закін. Хуст. гімназію (1937), Ужгород. духовну семінарію (1942), навч. в Кирило-Мефодіїв. семінарії в м. Оломоуц (нині Чехія, 1938–39). 28 червня 1942 прийняв ієрей. свячення. 1943–46 — священик у с. Великі Ком’яти (нині Берегів. р-ну). За деякими даними, 19 грудня 1944 з рук владики Т. Ромжі хіротонізов. на єпископа. 1946–49 служив у парафії с. Білки. Після заборони виконувати душпастир. роботу продовжував підпільно обслуговували греко-католиків Іршавщини й Виноградівщини. 28 травня 1953 заарешт., але через кілька днів звільнений. 27 серпня того ж року на залізнич. станції с. Сільце заарешт. вдруге і вбитий. Довгий час місце поховання О. було невідоме, 1992 його останки виявлені і перепоховані з архієрей. почестями.

Літ.: Пушкаш Л., о. Петро Павло Орос: життя та мучеництво. Уж., 2015.

В. В. Кічера