О́РОС Петро (14. 07. 1917, с. Бірі, нині Угорщина — 27. 08. 1953, с. Сільце Іршав., нині Берегів. р-ну Закарп. обл., пере­похов. у с. Білки Іршав., нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) — церковний діяч Мукачівської греко-католицької єпархії. Закін. Хуст. гімназію (1937), Ужгород. духовну семінарію (1942), навч. в Кирило-Мефодіїв. семінарії в м. Оломоуц (нині Чехія, 1938–39). 28 червня 1942 прийняв ієрей. свяче­н­ня. 1943–46 — священик у с. Великі Комʼяти (нині Берегів. р-ну). За деякими даними, 19 грудня 1944 з рук владики Т. Ромжі хіротонізов. на єпис­копа. 1946–49 служив у парафії с. Білки. Після заборони виконувати душпастир. роботу продовжував під­пільно обслуговували греко-католиків Іршавщини й Вино­градівщини. 28 травня 1953 заарешт., але через кілька днів звільнений. 27 серпня того ж року на залізнич. станції с. Сільце заарешт. вдруге і вбитий. Довгий час місце похова­н­ня О. було неві­доме, 1992 його останки виявлені і пере­поховані з архі­єрей. почестями.