Орська Марія
О́РСЬКА Марія (справж. — Р. Бліндерман; 16. 03. 1893, Миколаїв — 16. 05. 1930, Відень) — актриса. 1909 на запрошення відомого нім. театр. реж. Ф. Ґреґорі вступила до Віден. університету мистецтв. 1910 під псевд. Дейзі Орська дебютувала у Нац. театрі Маннгайма (Німеччина) у п’єсах А. Стріндберґа та А. Шніцлера. Згодом виступала у Гамбурзі (Німеччина). Від 1915 — у Нім. театрі М. Рейнгардта (Берлін; під сучас. псевд.), де грала у виставах А. Стріндберґа, Г. Ібсена, О. Вайлда. Знаковою для неї стала роль Лулу («Дух землі», «Скринька Пандори» Ф. Ведекінда), що була вперше виконана на нім. сцені й позначена неоднознач. і переконливим втіленням образу. Гастролювала в Росії, Франції, скандинав. країнах. У 1920-х рр. О. мала величезну популярність у Центр. Європі. Її сценічні виступи в Геббель-театрі сприймалися берлін. публікою того часу як надзвичайні. 1916 на екранах з’явилися 6 фільмів з її участю, 1922 — понад 10; серед них — «Диявол і людина» (реж. Р. Освальд), «Танцювальне серце» (реж. М. Мак), «Дамське щастя» (реж. Л. Вольф), «Остання година» (реж. Д. Буховецький), «Фредерікус Рекс» (реж. А. фон Черепі). Покінчила життя самогубством. Її портрет відомого австр. художника-експресіоніста О. Кокошки зберігається у Музеї сучас. мистецтва у Нью-Йорку.
Рекомендована література
- Сукненко С. Наші співвітчизники в німецькому кіно і театрі 1920-х років // Кіно-Театр. 2016. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
